Вплив молочних продуктів і високоглікемічного раціону на розвиток та клінічний перебіг акне

Анотація

Мета. Оцінювання клінічних та економічних наслідків включення структурованої дієтичної корекції до стандартного амбулаторного лікування легкого та помірного акне в осіб віком 18–35 років в умовах України. Методи. Проведено модельне 12-тижневе контрольоване дослідження із застосуванням синтетичної когорти, до якої включено 190 пацієнтів – по 95 осіб у групі стандартної фармакотерапії, доповненої структурованою нутритивною програмою, та в групі стандартної фармакотерапії без нутритивного втручання. Програма передбачала зниження добового глікемічного навантаження, диференційований облік споживання молока, кисломолочних продуктів, сиру та сироваткового протеїну, а також індивідуальну корекцію їх споживання. Первинною клінічною кінцевою точкою визначено відсоткову зміну кількості елементів акне. Показником ефективності для аналізу витрат та ефективності (cost-effectiveness analysis, CEA) була частка учасників, у яких кількість елементів акне зменшилася щонайменше на 50 %. Витрати розраховано у гривнях за рівнем цін січня–лютого 2025 р. із суспільної перспективи, перспективи домогосподарства та платника. Економічну невизначеність оцінено за результатами 5 000 бутстреп-реплікацій. Однорічний часовий горизонт застосовано лише в сценарному аналізі без дисконтування. Результати. На 12-му тижні середнє добове глікемічне навантаження становило 78,2 одиниці у групі втручання та 121,1 одиниці у групі порівняння, а середнє споживання молока – відповідно 2,5 та 4,9 порції на тиждень. Клінічну відповідь зафіксовано у 56,8 % учасників групи втручання та 29,5 % учасників групи порівняння; абсолютна різниця становила 27,4 відсоткового пункту (95 % ДІ 13,7–40,0). Загальні суспільні витрати становили 8 249 грн на одного пацієнта у групі втручання та 8 802 грн у групі порівняння, тобто були нижчими на 553 грн (95 % ДІ від –1 238 до 146 грн). Приріст років життя, скоригованих за якістю (quality-adjusted life years, QALY), становив 0,0048. Отже, у базовому сценарії із суспільної перспективи втручання було домінантним, оскільки поєднувало нижчі витрати з вищою ефективністю. З перспективи домогосподарства економія становила 1 034 грн на одного пацієнта. З перспективи платника додаткові витрати дорівнювали 481 грн на одного пацієнта, а інкрементальні витрати на одного додаткового клінічного респондера – 1 758 грн. У 93,1 % бутстреп-реплікацій втручання одночасно забезпечувало зниження витрат і поліпшення клінічного результату.

Висновки. Структурована дієтична консультація може бути економічно доцільним доповненням до стандартної фармакотерапії акне за умови, що вартість програми не перевищує приблизно 1 600 грн на одного пацієнта, а споживання молочних продуктів оцінюють диференційовано за окремими категоріями та коригують індивідуально. Наукова новизна дослідження полягає в інтегруванні показників харчової експозиції, клінічної відповіді, продуктивності та QALY в єдину модель економічного оцінювання, адаптовану до умов України. Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні граничної вартості нутритивної програми та кількісних критеріїв ефективності, придатних для апробації такого втручання в амбулаторній дерматологічній практиці.