Структурні зрушення та механізми трансформації світової економіки

Анотація

Анотація. Актуальність дослідження зумовлена поглибленням ресурсно-технологічних, інституційних і політичних зрушень у світовому господарстві, що формують нову конфігурацію міжнародних економічних відносин та змінюють параметри глобальної рівноваги. Ускладнення структури світової економіки, зростання взаємозалежності національних систем і посилення геоекономічної конкуренції потребують системного осмислення закономірностей структурної перебудови та уточнення механізмів довгострокової еволюції глобального розвитку. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні структурних зрушень і механізмів трансформації світової економіки в умовах ресурсно-технологічних, інституційних і глобалізаційних змін. Методологічну основу дослідження становлять методи аналізу та синтезу, системний і структурно-функційний підходи, індукція та дедукція, узагальнення наукових положень, логічне моделювання й порівняльний аналіз. Результати. Систематизовано тринадцять груп факторів трансформації економічних систем, що охоплюють природно-географічні, людські, технологічні, інформаційні, енергетичні, ринкові, макро- та мікроекономічні, інституційно-правові, політичні, історичні, зовнішньоекономічні та кліматичні чинники. Обґрунтовано їх поділ за характером впливу на базові, опосередковуючі та безпосередні фактори, що дозволяє пояснити механізм формування структурних зрушень у глобальному вимірі. Визначено ключову роль ресурсно-технологічних детермінант у зміні технологічних укладів, перерозподілі конкурентних переваг і трансформації моделей виробництва. Розкрито значення інституційної узгодженості, адаптивності та фінансової збалансованості як принципів структурної перебудови в умовах довгострокової нестабільності. Висновки. Доведено багаторівневий і системний характер трансформації світової економіки, що відбувається під впливом взаємодії стабілізуючих і дестабілізуючих чинників. Узгодженість ресурсно-технологічних, інституційних і політичних складових розглядається як передумова підтримання економічної стійкості та формування нової моделі глобального розвитку. Отримані результати можуть бути використані для подальшого розвитку теоретичних засад аналізу структурних змін і формування стратегічних підходів до адаптації національних економік у глобальному середовищі.