Механізм кластерної реструктуризації фермерських господарств в умовах структурної трансформації аграрного сектору України

Анотація

З огляду на посилення структурних диспропорцій в аграрному секторі України, спричинених наслідками повномасштабної війни, порушенням логістичних ланцюгів та зміною конфігурації глобальних аграрних ринків, постає нагальна потреба у переосмисленні стратегій розвитку фермерських господарств. В умовах зростаючої невизначеності та викликів зовнішнього середовища кластерна модель функціонування агровиробництва розглядається як дієвий інструмент реструктуризації, здатний забезпечити інтеграцію фермерських господарств у виробничо-логістичні, інноваційні та інституційно взаємопов’язані платформи. Метою дослідження є обґрунтування механізму кластерної реструктуризації фермерських господарств як засобу формування нової моделі аграрного виробництва, що ґрунтується на кооперативних принципах, інституційній сталій взаємодії, синергії економічних інтересів та інноваційній динаміці. Методологічною основою слугують положення інституціональної економіки, концепції територіального кластерного розвитку, а також сучасні підходи до стратегічного управління аграрними системами в умовах інноваційного середовища. Виявлено ключові внутрішні та зовнішні чинники трансформаційних зрушень у фермерському сегменті, які зумовлюють необхідність впровадження нових форматів міжгосподарської взаємодії. Сформульовано принципи побудови агропродовольчих кластерів, з-поміж яких: добровільність участі суб’єктів, прозорість розподілу функціональних обов’язків і результатів діяльності, орієнтація на цифровізацію управлінських процесів. Запропонована структурно-логічна модель механізму кластерної реструктуризації охоплює такі етапи: ініціювання коопераційної взаємодії, формування координаційного ядра кластеру, проєктування виробничо-логістичних ланцюгів, залучення фінансових, науково-освітніх та інституційних партнерів, розроблення довгострокової стратегії розвитку. Водночас ідентифіковано низку системних бар’єрів реалізації кластерного підходу, зокрема: недостатній рівень довіри між потенційними учасниками, відсутність ефективного інституційного супроводу та низький рівень інтеграції освітньо-наукових структур у кластерні ініціативи. Висновки. Запропонований механізм кластерної реструктуризації формує концептуальні засади інноваційної модернізації аграрного сектору в умовах післявоєнної відбудови, сприяє активізації економічного розвитку сільських територій, розширенню доступу малих виробників до ринкової інфраструктури, фінансових інструментів та технологічних рішень.