Інфраструктура аграрного товарного ринку: проблеми розвитку та потенціал інтеграції в глобальні ланцюги

Анотація

Метою дослідження є системне обґрунтування напрямів модернізації інфраструктури аграрного ринку України з урахуванням трансформацій логістичних систем, зміни геополітичних умов та необхідності відповідності міжнародним стандартам функціонування агропродовольчих ланцюгів. Основна увага зосереджена на оцінюванні інституційних, технічних та цифрових аспектів інфраструктурного середовища в аграрному секторі, а також на формуванні науково-обґрунтованих орієнтирів його інтеграції у глобальні системи постачання.

У дослідженні використано методологічний комплекс, що включає інституціональний, логістичний, порівняльний та структурно-функціональний підходи. Проведено контент-аналіз публікацій останніх років, зокрема наукових досліджень, що стосуються цифрової трансформації агросектору, логістичної адаптації до кризових умов, а також практичного досвіду країн із високим рівнем аграрної інфраструктури. Систематизація міжнародних кейсів дозволила виявити релевантні практики, які мають потенціал для імплементації в українських реаліях.

Встановлено, що інфраструктура аграрного ринку України характеризується асиметричністю розвитку, значним зношенням основних логістичних потужностей, фрагментарністю цифрових платформ та нерівномірним просторовим розміщенням об’єктів логістики і зберігання. Водночас спостерігаються позитивні тенденції у впровадженні окремих цифрових рішень серед великих виробників та у розвитку альтернативних маршрутів експорту. Сформульовано стратегічні пріоритети для модернізації інфраструктури: розвиток регіональних кластерів, підтримка кооперативного підходу до логістики, розширення холодового ланцюга, цифрова інтеграція виробників, залучення міжнародного фінансування.

Результати дослідження засвідчили, що інфраструктурний потенціал аграрного ринку України є ключовим чинником його інтеграції у глобальні агропродовольчі системи. Для забезпечення стійкості експорту, підвищення конкурентоспроможності та адаптації до сучасних викликів необхідна системна модернізація технічної, цифрової та організаційної складової інфраструктури. Рекомендовано розробити механізми підтримки регіональних логістичних ініціатив та посилити координацію між державними, приватними та кооперативними суб’єктами ринку. Запропоновано напрями подальших наукових розвідок, зокрема у сфері економіко-математичного моделювання ефективності інфраструктурних рішень.