Інтеграція підходів до управління ризиками, зацікавленими сторонами та ERP-BPMS: міждисциплінарне дослідження в управлінні проєктами

Анотація

У цьому дослідженні розглядається впровадження інтегрованого підходу до управління проєктами, що передбачає синергію між моніторингом ризиків у реальному часі, активною участю зацікавлених сторін та застосуванням багатокритеріального аналізу рішень (MCDA) у рамках цифрових систем ERP-BPMS. Основна мета полягає у покращенні ефективності управління проєктами та забезпеченні добробуту зацікавлених сторін у секторах комунальних послуг, будівництва, водопостачання та енергетики. Дослідження усуває недоліки, пов’язані з фрагментованим підходом до управління ризиками та нерегулярною взаємодією із зацікавленими сторонами. Упродовж 18 місяців реалізовувалося конвергентне змішане методологічне дослідження з елементами багатоаспектного аналізу випадків, що включало опрацювання даних з ERP-BPMS систем, стандартизовані анкетування (812 респондентів) та напівструктуровані інтерв’ю (по 8-12 представників з кожної організації). Один з операторів комунальних послуг провів квазіексперимент, що дозволив порівняти результати між контрольним та пілотним регіонами. Формування критеріїв для MCDA здійснювалося через Delphi-семінари з урахуванням галузевих пріоритетів. Отримані дані дозволили реалізувати коригувальні управлінські дії, що сприяли адаптації алгоритмічних рішень до конкретних умов. Інтеграція методів управління сприяла скороченню часу реагування на інциденти на 25-35%, зростанню частки превентивних заходів на 14-23 відсоткові пункти та підвищенню рівня задоволеності серед зацікавлених сторін на 8-12%. Постійна комунікація з учасниками процесу управління дозволила знизити ризики проактивним шляхом, що підтверджується зменшенням кількості повторних звернень на 29% у сфері водних технологій. Управлінські втручання (у діапазоні 13-20%) забезпечили ефективне залучення локальних знань до процесів ухвалення рішень. Запропонована модель сприяє оптимізації розподілу ресурсів, зниженню операційних збоїв і підтримує концепцію сталого та інклюзивного управління. Завдяки реалізації концепції динамічних можливостей – виявлення ризиків, ухвалення рішень із застосуванням MCDA та реконфігурація системи за участі зацікавлених сторін – дослідження вносить вклад у розвиток теоретичних підходів до управління проєктами та взаємодії з зацікавленими сторонами. Результати доводять, що цифрова взаємодія, яка ґрунтується на сталій комунікації, забезпечує вимірні переваги як для організаційної стійкості, так і для соціального добробуту. Представлена міждисциплінарна модель є універсальною та масштабованою, що дозволяє знаходити баланс між технічною результативністю й соціальною відповідальністю в умовах обмежених ресурсів.