Фінансові, інституційні та нормативно-правові основи функціонування криптовалют у сучасній економіці

Анотація

Дане дослідження присвячене аналізу фінансового механізму функціонування криптовалют як прогресивних розрахункових інструментів фінансового ринку в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано актуальність розгляду криптовалют у контексті трансформації глобальної фінансової архітектури, стрімкого поширення блокчейн-технологій та зростання обсягів транзакцій з цифровими активами. Розкрито економічну сутність криптовалют та їх функціональне призначення як інноваційної форми приватних грошей, що мають децентралізовану емісію, засновану на алгоритмах криптографії та розподіленого реєстру.

У межах роботи визначено структуру фінансового механізму криптовалют, який включає технологічний (блокчейн-інфраструктура, майнінг, смарт-контракти), економічний (ціноутворення, обіг, інвестиційний потенціал) та правовий (регулювання, оподаткування, захист прав споживачів) компоненти. Проаналізовано емісійні моделі криптовалют, типи обігу, механізми формування вартості та їх роль у міжнародних розрахунках. Особливу увагу приділено стейблкоїнам як різновиду криптовалют із фіксованим курсом, що поєднують технологічну інноваційність із ціновою стабільністю традиційних активів.

На основі компаративного аналізу міжнародної практики запропоновано класифікацію підходів до регулювання ринку криптовалют у різних країнах. Проведено критичний огляд нормативно-правового поля в Україні, зокрема Закону України «Про віртуальні активи», та виявлено основні виклики інтеграції криптовалют у національну фінансову систему. Обґрунтовано необхідність розробки спеціального податкового режиму, правового статусу стейблкоїнів, створення регуляторної пісочниці та інфраструктури для безпечної інтеграції криптоактивів у платіжну систему.

Окрему увагу приділено прикладному значенню використання криптовалют для мікроплатежів, міжнародних переказів та автоматизованих контрактів у межах електронної комерції. Запропоновано використання криптовалют для розширення фінансової інклюзії у віддалених регіонах, де обмежений доступ до банківських послуг. Визначено потенціал цифрових активів для підтримки соціальних програм через механізми цифрової ідентифікації та токенізації бюджетних виплат.

У завершальній частині висвітлено перспективи розвитку державних цифрових валют як системно важливого елементу оновленої грошово-кредитної політики. Зокрема, зроблено акцент на розробці е-гривні як інструменту забезпечення монетарного суверенітету, прозорості розрахунків та конкурентоспроможності платіжного ринку України в умовах цифрової трансформації.