Впровадження технології блокчейн для підвищення прозорості та ефективності використання бюджетних коштів у публічних фінансах

Анотація

У сучасних умовах цифровізації економіки особливої актуальності набуває проблема підвищення прозорості та ефективності використання бюджетних коштів у публічних фінансах. Наявні механізми фінансового контролю не завжди гарантують належний рівень відкритості, підзвітності та запобігання корупційним ризикам. У цьому контексті перспективним інструментом є технологія блокчейн, яка здатна забезпечити високий рівень надійності, незмінності та відкритості фінансової інформації. Метою статті є дослідження можливостей імплементації блокчейн-технологій у систему управління публічними фінансами, а також оцінювання їх впливу на підвищення прозорості, підзвітності та ефективності бюджетного процесу. Методи. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів, порівняльний аналіз – для вивчення закордонного досвіду, методи логічного узагальнення – для формування висновків. Інформаційну основу становили наукові публікації, аналітичні звіти та матеріали міжнародних організацій щодо використання цифрових технологій у публічному секторі. Результати. Обґрунтовано доцільність імплементації блокчейн-технологій у процесі управління бюджетними коштами та визначено ключові переваги їх застосування, зокрема підвищення прозорості фінансових операцій, зниження потенціалу для маніпуляцій і корупційних зловживань, а також автоматизацію процедур контролю та обліку бюджетних видатків. Проаналізовано основні напрями використання блокчейну у публічному секторі, включаючи сферу державних закупівель, аудиту та фінансового моніторингу. Крім того, виявлено основні проблеми впровадження, пов’язані із технологічними, нормативно-правовими та інституційними обмеженнями. Висновки. Доведено, що інтеграція блокчейн-технологій у систему управління публічними фінансами має значний потенціал для підвищення ефективності функціонування та прозорості бюджетного процесу. Водночас їх практична реалізація потребує створення відповідної нормативно-правового забезпечення, розвитку цифрової інфраструктури та підвищення рівня цифрових компетентностей учасників бюджетного процесу. Перспективи подальших наукових досліджень полягають у розробленні прикладних моделей імплементації блокчейн-рішень з урахуванням специфіки національної економіки та інституційного середовища.