Штучний інтелект у стратегічному управлінні міжнародними компаніями в умовах глобальної невизначеності

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням стратегічної ролі штучного інтелекту в умовах глобальної невизначеності, геоекономічної фрагментації, регуляторного тиску, кіберризиків і нестабільності глобальних ланцюгів створення вартості. У цьому контексті міжнародні компанії потребують систем стратегічного управління, здатних обробляти неоднорідну інформацію, готувати альтернативні варіанти дій і зберігати відповідальність людини за остаточні рішення. Метою статті є уточнення ролі штучного інтелекту у стратегічному управлінні міжнародними компаніями в умовах глобальної невизначеності та обґрунтування організаційних механізмів, через які його використання може посилювати адаптивність, аналітичну спроможність і своєчасність перегляду стратегічних рішень без підміни людського стратегічного судження. Методи. Методологічну основу дослідження становить поєднання аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, якісного документального аналізу та порівняльного кейс-аналізу. Теоретичну базу сформовано на основі сучасних наукових публікацій 2024-2026 рр., присвячених стратегічному прийняттю рішень, міжнародному бізнесу, сценарному плануванню, динамічним здібностям організації, людино-машинній взаємодії та управлінню ризиками впровадження інтелектуальних систем. Емпіричну базу становлять офіційні документи Microsoft, DHL Group, SAP та Unilever, зокрема річні та інтегровані звіти, а також корпоративні матеріали щодо відповідального використання штучного інтелекту, цифрової трансформації та перебудови глобальних операційних процесів. Результати. Обґрунтовано, що найбільш науково обережною є інтерпретація штучного інтелекту не як автономного суб'єкта стратегування, а як адаптивної інфраструктури підтримки стратегічного управління. На основі аналізу наукових джерел і корпоративних кейсів виокремлено чотири взаємопов'язані контури його стратегічного використання: безперервний моніторинг зовнішнього та внутрішнього середовища, аналітичну обробку слабких і сильних сигналів, моделювання стратегічних альтернатив та управлінську інтерпретацію результатів. Порівняльний документальний кейс-аналіз показав, що у досліджених міжнародних компаніях штучний інтелект найчастіше інтегрується у три блоки стратегічного управління: прогнозування і планування, перебудову операційної моделі, а також систему корпоративного врядування, контролю й етики. Виявлено, що стратегічна цінність виникає не внаслідок використання окремих алгоритмів, а через поєднання штучного інтелекту з якісними корпоративними даними, єдиними цифровими платформами, міжфункціональною координацією, розвитком управлінських компетентностей та формалізацією правил відповідального використання. Висновки. У статті показано, що в умовах глобальної невизначеності штучний інтелект доцільно розглядати як інструмент прискорення стратегічного циклу, розширення горизонту аналізу, підвищення чутливості організації до змін середовища та підготовки якісніших управлінських альтернатив. Водночас ефективність його використання визначається не лише технологічною складністю, а й цифровою зрілістю компанії, якістю даних, архітектурою корпоративного врядування та здатністю керівництва критично поєднувати алгоритмічні результати з професійним стратегічним судженням. Отримані результати можуть бути використані як теоретична основа для подальших емпіричних досліджень і як практичний орієнтир для міжнародних компаній, що трансформують системи стратегічного управління під впливом штучного інтелекту.