Інформаційно-аналітичні системи моніторингу ризиків у діяльності підприємств

Анотація

Анотація. У статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти побудови інформаційно-аналітичних систем (ІАС) моніторингу ризиків у діяльності підприємств. Обґрунтовано, що в умовах нелінійності, крихкості та каскадних взаємодій ризиків, характерних для BANI-середовища, традиційні статичні підходи до управління ризиками (періодичні аудити, ризик-матриці, разові оцінки) втрачають управлінську релевантність і потребують заміни на безперервний моніторинг із використанням випереджувальних індикаторів, порогових значень та ескалаційних процедур. Проаналізовано еволюцію підходів від реактивної до проактивної та предиктивної парадигми ризик-менеджменту з урахуванням стандартів ISO 31000 і COSO ERM. Розглянуто архітектуру ІАС як соціотехнічної системи, що інтегрує чотири ядрових контури: збір внутрішніх і зовнішніх даних, інтеграцію та узгодження довідників, аналітичне ядро (від кількісних і якісних методів до машинного навчання та систем раннього попередження), а також візуальну й процедурну підтримку управлінських рішень (дашборди, тригери, ескалації). Визначено межі автоматизації моніторингу ризиків та ідентифіковано ключові «сліпі зони» ІАС, що мають переважно інституційний, а не технічний характер: розмитість відповідальності, формальність KRI, відсутність зв'язку між прогнозом і управлінською дією. Досліджено можливості та обмеження ML/AI у ризик-скорингу, зокрема модельний ризик, зміщення даних та ефект «чорної скриньки». Особливу увагу приділено українському контексту, де повномасштабна війна трансформувала ризик-профіль підприємств і створила потребу в ІАС як інструменті не лише контролю, а й адаптивності та стратегічної стійкості. Проаналізовано євроінтеграційні чинники (CSRD, DORA, ESRS), що формують зовнішній попит на формалізований ризик-моніторинг, та здійснено порівняння з практиками країн ЄС (Польща, Чехія, Естонія). Визначено перспективи подальших досліджень у напрямі емпіричної верифікації ефективності ІАС та розробки типових архітектурних рішень для підприємств із обмеженими ресурсами.