Трансформація фінансового механізму публічних закупівель у цифровій парадигмі програмованого державного попиту

Анотація

Анотація. Стаття присвячена комплексному теоретичному обґрунтуванню та розробці прикладних засад трансформації фінансового механізму публічних закупівель в умовах глобальної цифровізації та переходу до концепції GovTech 3.0. У дослідженні проаналізовано генезис наукових підходів до визначення змісту фінансового механізму: від класичних державницьких моделей А. Вагнера та функціональної тріади Р. Масгрейва до сучасної інституційно-цифрової екосистеми. Автор доводить, що в умовах цифрової парадигми фінансовий механізм втрачає суто інструментальну роль і трансформується у суб’єктне середовище формування економічної реальності. Обґрунтовано перехід до концепції «програмованого державного попиту», де публічні закупівлі виступають не лише інструментом використання бюджетних асигнувань, а фундаментальним детермінантом економічної динаміки та ендогенного зростання. У роботі застосовано синтез методів: неоінституційний аналіз - для переосмислення природи закупівель як фінансового інституту; метод парадигмальної інверсії - для зміни вектора детермінації бюджетних потоків; та системно-структурний підхід - для виокремлення п’яти підсистем сучасного механізму (фінансові методи, інструменти, важелі, інституційне забезпечення та алгоритмічний компонент). Вперше науково обґрунтовано концепцію «алгоритмічного детермінізму», яка передбачає інтеграцію правових норм безпосередньо в програмний код через смарт-контракти та архітектуру інтероперабельності даних на базі систем X-Road/Трембіта. Описано перехід від лінійної логіки бюджетного процесу до циклічної моделі самовиконуваних зобов’язань, де вбудований комплаєнс-контроль усуває часовий лаг між здійсненням трансакції та фінансовим аудитом. Визначено роль пояснювального штучного інтелекту (XAI) як головної рушійної сили забезпечення бюджетної безпеки та реалізації принципу збереження людського контролю над алгоритмізованими фінансовими рішеннями. Практичне значення результатів полягає у можливості адаптації фінансової системи України до вимог EU Enlargement Policy та стандартів ОЕСР через впровадження моделі токенізації суспільної вартості.