Міжнародне гуманітарне фінансування в епоху цифровізації

Анотація

У статті досліджено трансформаційний потенціал технологій розподілених реєстрів (DLT) у системі міжнародного гуманітарного фінансування в умовах зростання глобальних криз та посилення вимог до прозорості й ефективності використання донорських коштів. Обґрунтовано структурні обмеження традиційної системи кореспондентського банкінгу, яка характеризується тривалими термінами переказів, високими транзакційними витратами та обмеженим доступом для фінансово ексклюзованих верств населення. Метою статті є аналіз цифрових механізмів міжнародного гуманітарного фінансування на основі DLT-технологій, виявлення їхніх ключових переваг, бар’єрів впровадження та напрямів подальшого розвитку. Результати. На основі емпіричного аналізу програм гуманітарної допомоги в Україні встановлено, що застосування блокчейн-платформ (Stellar Network, USDC, MoneyGram) дозволяє скоротити час доставки допомоги на 95-99% та знизити операційні витрати до рівня менше 1% від суми переказу порівняно з 5-15% у традиційних каналах. Здійснено порівняльну оцінку цифрових та традиційних каналів за параметрами темпоральної ефективності, транзакційних витрат, прозорості, фінансової інклюзії та масштабованості. Виявлено системні бар’єри масштабування DLT-рішень: регуляторну фрагментацію, цифровий розрив та складність інтеграції з правовими системами гуманітарних організацій. Висновки. Доведено, що гібридна модель, яка поєднує переваги блокчейн-технологій з інтеграцією до традиційної фінансової інфраструктури, є найбільш перспективним сценарієм розвитку цифрового гуманітарного фінансування. Практичне значення результатів полягає у формуванні науково обґрунтованих засад для прийняття рішень міжнародними гуманітарними організаціями, донорами та регуляторами щодо впровадження та масштабування цифрових механізмів доставки допомоги в умовах глобальних криз.