Управління стратегіями розвитку малого підприємництва в поствоєнному відновленні економіки України: синергетичний та інституційний підходи

Анотація

Метою статті є розробка концептуальних засад управління стратегіями розвитку малого підприємництва в умовах поствоєнного відновлення економіки України шляхом синтезу синергетичного та інституційного підходів. Це забезпечить підвищення адаптивності, резилієнтності та стійкого зростання суб’єктів малого бізнесу в умовах високої невизначеності, нелінійної динаміки, множинності екзогенних шоків (військові ризики, енергетична нестабільність, міграція кадрів, інституційні деформації) та переходу від режиму виживання до проактивного зростання. Синергетичний підхід розглядає малі підприємства як відкриті нелінійні дисипативні системи, здатні до самоорганізації, емерджентних переходів через біфуркації та формування аттракторів розвитку за параметрами порядку (адаптивність, інноваційність, кооперація, ресурсна ефективність). Інституційний підхід акцентує роль формальних (державна політика, регуляторне середовище, Стратегія МСБ до 2027 р.) та неформальних інститутів (соціальний капітал, довіра, мережі) у зниженні трансакційних витрат і створенні умов для стратегічної резилієнтності, з узгодженням з принципами Small Business Act ЄС. Методи. Дослідження поєднує якісні та кількісні методи: системний огляд літератури 2023–2025 рр., концептуальне моделювання за системним аналізом (рівні мікро-, мезо-, макро- як елементи відкритої системи з нелінійною динамікою), емпіричний аналіз вторинних даних та ілюстративні розрахунки (коефіцієнт емерджентності ≈1,25–1,6 для адаптивних секторів; лінійна регресія β1 ≈1.23, R²=0.85). Порівняльний аналіз проведено з постконфліктними економіками (Балкани, Близький Схід). Модель концептуальна та потребує подальшого тестування. Результати. Виявлено теоретичну прогалину: фрагментарність підходів, переважання емпіричних описів резилієнтності без інтеграції синергетики з інституціоналізмом. Дані 2022–2025 рр. підтверджують адаптивність сектора (перевищення лінійного тренду зростання на 25–60% в IT та аграрному), але стримувану бар’єрами (енергетична нестабільність, регіональні диспропорції, гендерні виклики – понад 50% нових реєстрацій жінками). Розроблено гібридну трирівневу модель: мікро- (самоорганізація через цифрову трансформацію), мезо- (кооперативні мережі, синергетичні хаби, ППП), макро- (узгодження з національною політикою та ЄС). Нові елементи: коефіцієнт емерджентності та компаративний аналіз. Рекомендації: національна агенція для ветеранського та жіночого бізнесу, цифрові хаби, AI для прогнозування, посилення кооперації. Висновки. Синергетично-інституційний підхід забезпечує перехід від реактивних до проактивних стратегій, посилюючи внесок малого підприємництва в поствоєнне відновлення, соціальну стабільність та регіональний розвиток України. Наукова новизна – в інтеграції парадигм, трирівневій структурі та індикаторах. Практична значущість – рекомендації для реалізації Стратегії МСБ до 2027 р. та європейської інтеграції. Перспективи: емпіричне тестування, адаптація до зеленої економіки, AI та гендерних аспектів.