Концептуалізація людського капіталу в контексті стратегічної стійкості підприємств

Автор(и)

  • Михайло Петрович Сагайдак Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана https://orcid.org/0000-0001-6526-1170
  • Марина Ігорівна Притула Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана https://orcid.org/0009-0005-5395-6828

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18462076

Ключові слова:

людський капітал, інвестиції в людину, персонал, розвиток персоналу, трансформація, стратегічна стійкість, економічна стійкість, особливості стратегічної стійкості, рескілінг, управління, адаптація

Анотація

У статті здійснено концептуалізацію людського капіталу в контексті стратегічної стійкості підприємств з урахуванням сучасних умов економічної турбулентності, кризових трансформацій і зростаючої невизначеності зовнішнього середовища. Узагальнено еволюцію наукових підходів до трактування людського капіталу, від класичного витратного підходу А. Сміта та інвестиційної концепції Т. Шульца, до ресурсно-орієнтованої теорії Дж. Б. Барні та сучасних компетентнісно-динамічних інтерпретацій. Доведено, що в умовах економіки знань і технологічної конвергенції людський капітал перестає бути допоміжним ресурсом і набуває статусу ключового стратегічного активу підприємства. Обґрунтовано, що стратегічна стійкість підприємства формується не як статичний стан або сукупність фінансово-економічних показників, а як динамічна здатність системи до адаптації, трансформації та відновлення, ядром якої є людський капітал. Акцентовано увагу на ролі розвитку компетенцій, рескілінгу, інноваційної активності, організаційної культури, психологічної стійкості та управлінських здібностей персоналу у забезпеченні довгострокової життєздатності підприємства. Запропоноване авторське визначення стратегічної стійкості підприємства та розроблено концептуальну модель людського капіталу як її ядра, що відображає причинно-наслідковий ланцюг «розвиток людського капіталу - динамічні здатності - інноваційність і адаптивність - конкурентні переваги - стратегічна стійкість». Отримані результати розширюють теоретичні уявлення про стратегічну стійкість підприємств і створюють підґрунтя для подальших емпіричних досліджень у сфері стратегічного управління та розвитку персоналу.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-30

Як цитувати

Сагайдак, М. П., & Притула, М. І. (2026). Концептуалізація людського капіталу в контексті стратегічної стійкості підприємств. Актуальні питання економічних наук, (19). https://doi.org/10.5281/zenodo.18462076