Особисті фінанси та боргова політика держави: особливості та взаємозв’язок

Анотація

У статті досліджено взаємозв’язок між особистими фінансами населення та борговою політикою держави в контексті трансформації заощаджень домогосподарств у внутрішні джерела фінансування державних зобов’язань. Мета дослідження полягає у виявленні взаємозв’язку між особистими фінансами населення та борговою політикою держави на основі аналізу динаміки та структури заощаджень домогосподарств, залучених через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), а також оцінки їх впливу на формування внутрішнього державного боргу та бюджетні видатки на його обслуговування. Актуальність теми зумовлена обмеженістю повної статистичної інформації щодо заощаджень населення та зростанням значення внутрішніх запозичень у сучасних умовах економічної нестабільності. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналіз і синтез, індукція та дедукція, статистичний і динамічний аналіз, структурний і порівняльний методи, а також елементи кореляційно-регресійного аналізу та розрахунок коефіцієнта еластичності. Застосування системного підходу дозволило комплексно оцінити взаємодію особистих фінансів населення та боргових процесів на макроекономічному рівні. Результати дослідження свідчать про стійке зростання обсягів і частки ОВДП у власності населення, що підтверджує поступове посилення ролі домогосподарств у структурі внутрішнього державного боргу. Встановлено, що валютна структура ОВДП зазнала змін у напрямі зростання частки інструментів у національній валюті, що сприяє зниженню валютних ризиків боргової політики. Аналіз динаміки державного боргу показав його суттєве зростання в умовах кризових шоків, тоді як результати оцінки еластичності внутрішнього боргу від обсягів ОВДП у населення засвідчили нерівномірність впливу заощаджень домогосподарств на боргові процеси. Виявлено тісний статистичний зв’язок між обсягами ОВДП у населення та видатками Державного бюджету на обслуговування боргу, що свідчить про зростання бюджетної чутливості до внутрішніх запозичень. Висновки полягають у тому, що заощадження населення через механізм ОВДП перетворюються на важливий елемент боргової політики держави, водночас потребуючи зваженого використання з урахуванням довгострокових фіскальних наслідків. Отримані результати можуть бути використані у формуванні державної боргової стратегії та подальших наукових дослідженнях проблем інтеграції особистих фінансів у систему державних фінансів.