Механізми хеджування інфляційних ризиків у системі макрофінансової стабілізації під час воєнного стану

Анотація

Анотація. У статті досліджено механізми хеджування інфляційних ризиків в Україні в умовах воєнного стану 2022–2025 років у контексті забезпечення макрофінансової стабілізації. Обґрунтовано портфельну природу інфляційного ризику воєнного часу, який формується внаслідок взаємодії чотирьох каналів: шоків пропозиції, спричинених руйнуванням виробничих потужностей та логістики; монетарного фінансування бюджетного дефіциту; деанкерування інфляційних очікувань домогосподарств і бізнесу; курсового каналу, через який девальвація транслюється в імпортовану інфляцію. Проаналізовано хвилеподібну динаміку ключових макроекономічних індикаторів — річної інфляції (від 26,6 % у грудні 2022 до 8,0 % у грудні 2025 року), грошової бази (зростання до 1 174,53 млрд грн) та офіційного обмінного курсу — впродовж зазначеного періоду. Систематизовано інструменти хеджування інфляційних ризиків за чотирма блоками: монетарним, борговим, валютним та макропруденційним. У монетарному блоці розкрито роль облікової ставки Національного банку України як якірного механізму інфляційних очікувань та операцій зі стерилізації надлишкової ліквідності. У борговому блоці проаналізовано функціонування облігацій внутрішньої державної позики як каналу абсорбції гривневої ліквідності й заміщення емісійного фінансування. У валютному блоці оцінено ефективність переходу від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості та роль валютних обмежень як тимчасового засобу зменшення хвостових ризиків. Запропоновано формалізовані індикатори для кількісного оцінювання ефективності хеджування. Доведено значення міжнародної фінансової підтримки як зовнішнього стабілізатора, що дозволяє замістити емісійне фінансування ринковим боргом і зовнішніми грантами. Сформульовано авторську позицію щодо оптимальної комбінації механізмів хеджування для умов затяжного воєнного конфлікту.