Модель сучасного державного фінансового контролю: превенція втрат і прозорість публічних фінансів

Анотація

Воєнний стан та масштабне залучення міжнародної допомоги зумовили якісну трансформацію функцій державного фінансового контролю, який має забезпечувати не лише виявлення порушень, а й збереження ресурсів для відбудови та соціальної стабільності. Переорієнтація бюджетних потоків на оборонні й відновлювальні потреби, спрощені закупівельні процедури та зростання ризиків зловживань актуалізували потребу в нових підходах до діяльності Державної аудиторської служби України. Нормативні зміни 2022–2025 рр. створили передумови для переходу від карально-ревізійної моделі до превентивного й ризик-орієнтованого контролю, однак потребують наукового узагальнення та інструментальної деталізації. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні сучасних засад формування державного фінансового контролю в умовах воєнного конфлікту та розробленні авторської системи, спрямованої на попередження втрат і гармонізацію з європейськими стандартами аудиту. Використано аналіз офіційної статистики Державної аудиторської служби України за 2021–2025 рр., порівняльний і структурно-динамічний аналіз порушень, метод узагальнення нормативних змін, зокрема елементи ризик-менеджменту. Застосовано логічне моделювання інструментів превентивного контролю та метод інтерпретації даних закупівель. Виявлено зміщення інструментарію державного фінансового контролю від ревізій до моніторингу закупівель, що корелює зі спадом обсягів втрат у 2024–2025 рр. Визначено домінування незаконних витрат у структурі порушень, що обґрунтовує пріоритет аналітики даних і раннього реагування. Розроблено авторську трикомпонентну модель державного фінансового контролю, що поєднує ризик-орієнтований, превентивний та євроінтеграційний підходи, і запропоновано практичні засоби для раннього виявлення та запобігання порушенням, зокрема реєстр ризикових контрагентів, автоматичні тригери аномалій та механізм умовної зупинки платежів. Доведено, що така модель сприяє зміцненню довіри донорів і підвищенню прозорості використання коштів відбудови. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування запропонованих методів Державною аудиторською службою України та розпорядниками коштів для превентивного управління ризиками закупівель і підвищення результативності фінансового контролю.