Управління ціновими ризиками в аграрно-промисловому комплексі

Анотація

Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні переходу від ситуативного реагування до системного управління ціновими ризиками в агропромисловому комплексі (АПК) Харківської області в умовах воєнного стану. Зокрема, дослідження спрямоване на аналіз і оцінку застосування механізмів хеджування (ф’ючерсів та опціонів) для мінімізації цінових ризиків щодо зернових та технічних культур з метою підвищення економічної стійкості аграрного сектору регіону. Методи. У дослідженні використано діалектичний метод для розкриття сутності цінових ризиків агропромислового комплексу та виявлення їх взаємозв’язку з умовами воєнного стану. Системний підхід застосовано для аналізу аграрного сектору Харківської області як цілісної соціально-економічної системи, функціонування якої залежить від виробничих, логістичних і зовнішньоринкових чинників. Економіко-статистичні методи використано для оцінки динаміки виробництва, експорту та цінової волатильності основних зернових і технічних культур. За допомогою порівняльного аналізу здійснено зіставлення показників урожайності та результативності аграрного виробництва Харківської області з іншими регіонами України. Метод економічного моделювання застосовано для обґрунтування ефективності використання ф’ючерсних і опціонних контрактів як інструментів хеджування цінових ризиків. Результати дослідження підтверджують критичну вразливість аграрного сектору Харківщини до цінових шоків в умовах війни. Близько 90% валового агровиробництва області припадає на рослинництво, а агропродовольча продукція становить 44,5% її експорту (248,5 млн дол. США за 9 місяців 2025 р.). Відповідно навіть коливання світових цін на 5–10% можуть спричинити суттєві втрати для регіональної економіки. Війна значно обмежила виробничі можливості агросектору (втрати господарств, техніки, мінування земель), проте у 2024 р. галузь частково відновилася: валовий збір зерна зріс на 22,5% порівняно з 2023 р. і значно перевищив внутрішні потреби (~0,7 млн т/рік). Це зумовлює вагомий експортний профіцит і посилює залежність виробників від зовнішніх ринків. Моніторинг внутрішніх цін показав високу волатильність у 2023–2024 рр.: ціна пшениці коливалася від ~5500 до ~9200 грн/т, кукурудзи – від ~4000 до ~8000 грн/т. Такі амплітуди підтверджують ризикованість орієнтації лише на спотовий ринок та актуальність страхування цін. Застосування інструментів хеджування на міжнародних біржах (як-от Euronext) дозволяє зафіксувати майбутню ціну і захистити дохід виробників. Нинішня кон’юнктура ф’ючерсного ринку пшениці (контанго) відкриває можливість законтрактувати урожай 2026 р. за цінами вищими за поточні. Моделювання альтернативних стратегій управління ризиком підтвердило ефективність хеджування. Без страхування ціни падіння котирувань пшениці з 175 до 160 EUR/т призведе до втрати ~15 тис. EUR на кожні 1000 т (виручка знизиться до ~160 тис. EUR). Продаж ф’ючерсів за 190,25 EUR/т повністю нейтралізує цей ризик: навіть при ціні 160 EUR/т збиток на споті компенсується прибутком від біржової позиції, забезпечуючи ~190 EUR/т у підсумку. Купівля опціону типу Put зі страйком 188 EUR/т (премія ~3,9 EUR/т) гарантує мінімальну ціну ~184 EUR/т і зберігає можливість виграти від підвищення ціни понад рівень страйку (за вирахуванням премії). Впровадження системного управління ціновими ризиками через механізми хеджування є необхідною умовою забезпечення фінансової стійкості аграрного сектору Харківщини в умовах воєнного стану. За розрахунками, хеджування хоча б 30% експортного обсягу зерна регіону дозволить уникнути втрати близько 12 млн EUR виручки при несприятливій ринковій кон’юнктурі, що стабілізує грошові потоки сільгоспвиробників, забезпечить ритмічність бюджетних надходжень та підвищить кредитоспроможність галузі.