Вплив цифрових платформ на прозорість ціноутворення в ланцюгах збуту сільськогосподарської продукції

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена активною цифровізацією аграрного сектору, трансформацією механізмів збуту сільськогосподарської продукції та зростанням потреби у забезпеченні прозорості процесів ціноутворення в умовах нестабільності ринковоїкон’юнктури. Встановлено, що сучасні аграрні ланцюги збуту характеризуються високою залежністю від інформаційної взаємодії між учасниками ринку, логістичних процесів ішвидкості обміну комерційними даними. За таких умов цифрові платформи набувають важливого значення як інструмент координації збутових процесів, підвищення доступностіринкової інформації та зниження інформаційної асиметрії. Метою дослідження є наукове обґрунтування впливу цифрових платформ на забезпечення прозорості ціноутворення в ланцюгах збуту сільськогосподарської продукції та визначення напрямів підвищення ефективності цифрової взаємодії між учасниками аграрного ринку. Методи. У процесі дослідження використано методи аналізу та синтезу – для узагальнення теоретичних підходів до цифровізації аграрного збуту та систематизації функціональних характеристик цифрових платформ, порівняльного аналізу – для оцінювання особливостей формування ринкових цін у цифровому середовищі, логічного узагальнення – для обґрунтування організаційно-економічних підходів до інтеграції цифрових платформ у систему збуту сільськогосподарської продукції. Результати. Досліджено економічну сутність цифрових платформ та їх функціональну роль у процесах формування ринкових цін у аграрному секторі. Виявлено, що використання цифрових платформ сприяє прискоренню обміну ринковою інформацією, підвищенню координації між учасниками збутових ланцюгів, скороченню транзакційних витрат і формуванню більш конкурентного середовища. Доведено, що цифровізація збутових процесів підсилює аналітичну складову ціноутворення та забезпечує оперативніше реагування на зміни попиту, логістичних умов і ринкової кон’юнктури. Одночасно встановлено, що ефективність цифрових платформ обмежується нерівномірним рівнем цифрової інтеграції учасників ринку, фрагментарністю цифрової інфраструктури, ризиками маніпулювання даними та недостатньою адаптивністю автоматизованих моделей аналітики до специфіки аграрного виробництва. Висновки. Обґрунтовано доцільність формування інтегрованого цифрового середовища аграрного ринку, розвитку механізмів цифрової верифікації ринкової інформації та розширення доступу виробників до сучасних цифрових сервісів. Зроблено висновок, що використання цифрових платформ сприяє підвищенню прозорості ціноутворення, стабільності збутових процесів і ефективності функціонування аграрного ринку. Перспективи подальших досліджень пов’язані з використанням технологій штучного інтелекту, адаптивних моделей прогнозування цін та цифрової аналітики у системі аграрного збуту.