Адаптація бізнес-моделі як інструмент управління економічною стійкістю мікропідприємств

Анотація

Метою статті було обґрунтування теоретико-методичних засад підвищення економічної стійкості мікропідприємств на основі адаптації їх бізнес-моделі в умовах нестабільного середовища. Методи. У дослідженні використано системний, порівняльний, структурно-функціональний та узагальнюючий підходи для аналізу теоретичних концепцій і практичних аспектів функціонування мікропідприємств. Результати. Узагальнено сучасні підходи до трактування економічної стійкості підприємств та уточнено її розуміння як здатності до адаптації в умовах змінного середовища. Розглянуто бізнес-модель як інтеграційний механізм, що поєднує ключові елементи створення, доставки та привласнення цінності. Охарактеризовано специфіку бізнес-моделей мікропідприємств, зокрема їх спрощеність, неформалізованість та залежність від підприємницьких рішень. Зазначено, що така модель функціонує в умовах поєднання високої гнучкості та обмеженої структурної стабільності. Систематизовано основні елементи бізнес-моделі та окреслено можливі напрями їх трансформації в умовах нестабільності. Показано, що адаптація бізнес-моделі передбачає узгоджену зміну взаємопов'язаних компонентів діяльності підприємства. Окреслено роль окремих елементів бізнес-моделі (ціннісної пропозиції, ресурсів, каналів взаємодії та моделей доходів) у забезпеченні адаптивності підприємства. Звернено увагу на значення цифрових інструментів і партнерських взаємодій як чинників підвищення гнучкості бізнес-моделі. Узагальнено підходи до впровадження адаптивних змін у діяльність мікропідприємств із урахуванням їх ресурсних обмежень та високої чутливості до зовнішнього середовища. Висновки. Отримані результати можуть бути використані мікропідприємствами для підвищення ефективності управління, адаптації бізнес-моделі до змін середовища та забезпечення довгострокової економічної стійкості.