Мультиплікативна модель оцінювання ефективності антикорупційного механізму в умовах війни

Анотація

Abstract: Метою статті є удосконалення антикорупційного механізму як послідовної та взаємопов’язаної інституційної системи та розроблення мультиплікативної моделі оцінювання його інтегральної ефективності в умовах війни, з урахуванням впливу воєнного ризику та інституційної чутливості. Окрему увагу приділено обґрунтуванню напрямів інституційного посилення ролі фінансової розвідки в системі забезпечення економічної безпеки держави. Методологічною основою дослідження є системний підхід, функціональне моделювання, елементи теорії ризику, структурно-логічний аналіз і порівняльно-правовий метод для оцінювання інституційної взаємодії складових антикорупційного механізму. Формалізація здійснена шляхом побудови мультиплікативної моделі інтегральної ефективності, що враховує коефіцієнт воєнного ризику та параметр інституційної чутливості, а також передбачає можливість диференційованого впливу ризику на окремі етапи антикорупційного ланцюга. Антикорупційний механізм інтерпретовано як систему послідовних функціонально взаємопов’язаних перетворень, у якій фінансова розвідка виконує роль аналітичного ядра, забезпечуючи редукцію невизначеності та формування доказової бази для подальших процесуальних рішень. Обґрунтовано доцільність мультиплікативного агрегування ефективності інституційних блоків як відображення їх структурної незамінності та кумулятивного характеру втрат у разі зниження спроможності окремих ланок. Систематизовано напрями інституційно-правового вдосконалення діяльності фінансової розвідки, спрямовані на підвищення узгодженості антикорупційного механізму та зниження його вразливості в умовах воєнного навантаження. Запропонований підхід дозволяє здійснювати кількісне оцінювання результативності антикорупційної системи, ідентифікувати критичні точки її посилення та обґрунтовувати заходи з підвищення інституційної стійкості. В умовах війни фінансова розвідка трансформується з інструмента фінансового моніторингу у структурний елемент системи економічної безпеки держави, що забезпечує збереження публічних ресурсів та фінансову стійкість у період воєнного і післявоєнного розвитку.