Аналіз результатів діяльності вітчизняних ІТ-підприємств в умовах війни

Анотація

Анотація. Мета статті – комплексно проаналізувати динаміку розвитку ІТ-галузі України у 2021–2024 роках з урахуванням попередніх підсумків 2025 року, оцінити її внесок в економіку країни та окреслити ключові ризики й передумови подальшого зростання. Методологія дослідження ґрунтується на статистичному аналізі офіційних даних Національного банку України та Державної служби статистики, галузевих звітів професійних об’єднань, інвестиційних гідів і профільних аналітичних оглядів. Застосовано порівняння у часовому розрізі, структурно-динамічний аналіз, а також елементи сценарного підходу для інтерпретації впливу воєнних і глобальних чинників на функціонування індустрії інформаційних технологій. Результати дослідження показують, що в докризовий період та на початку повномасштабної війни ІТ-індустрія залишалася одним із головних драйверів валютних надходжень, забезпечуючи стійке зростання експорту комп’ютерних послуг і збільшення чисельності висококваліфікованих фахівців. Після рекордного 2022 року зафіксовано помірне зниження обсягів експорту та уповільнення розширення ринку, що зумовлено поєднанням внутрішніх та зовнішніх шоків: безпекових ризиків, глобальної тех-корекції, міграції частини компаній та спеціалістів, а також регуляторної невизначеності. Водночас відносна частка ІТ-індустрії в структурі експорту послуг і ВВП зросла, що свідчить про її системоутворюючу роль для національної економіки. Виявлено тенденцію до поступового переходу від переважно сервісної моделі до більш диверсифікованої структури з посиленням продуктового, стартап- та defense-tech-сегментів, розширенням інноваційної інфраструктури й збільшенням внеску підприємницьких ініціатив. У висновках обґрунтовано, що подальші перспективи галузі інформаційних технологій залежать від здатності мінімізувати безпекові та регуляторні ризики, зберегти людський капітал, розширити доступ до інвестицій для інноваційних проєктів і диверсифікувати ринки збуту. Підкреслено важливість удосконалення інструментів державної підтримки, стабільності податкових режимів та розвитку інфраструктури, здатної забезпечити безперервність надання послуг у кризових умовах. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для формування галузевої політики, стратегічного планування діяльності ІТ-компаній, а також для подальших наукових студій трансформації економіки, заснованої на знаннях та технологіях, у період тривалих шоків.