Управління ризиками та тарифна політика в діяльності АТ «Укрзалізниця»: виклики, стратегічні пріоритети та фінансова стійкість

Анотація

У статті проаналізовано актуальні виклики управління ризиками в залізничному транспорті України в умовах воєнного стану та підготовки до відновлення інфраструктури. Показано, що АТ «Укрзалізниця» функціонує у складному ризиковому середовищі, де поєднуються фінансові, операційні, технічні та безпекові загрози, що потребує системного оновлення підходів до ризик-менеджменту. Здійснено огляд внутрішніх ризиків, серед яких: дефіцит фінансування, значна зношеність основних фондів, дисбаланс між пасажирським і вантажним сегментами та непередбачуваність тарифної політики. Наголошено на тому, що хронічні збитки пасажирських перевезень, які останніми роками становлять близько 25 млрд грн щорічно, формують довготривалий фінансовий дисбаланс та потребують удосконалення механізмів державної компенсації. Метою дослідження є визначення пріоритетних напрямів удосконалення системи управління ризиками «Укрзалізниці» з урахуванням воєнних загроз, інституційних змін та стратегічних орієнтирів розвитку залізничної галузі. Методи дослідження включають аналіз нормативно-стратегічних документів, метод системного підходу, структурно-логічне узагальнення, порівняльний аналіз внутрішніх і зовнішніх ризиків, а також аналіз відкритих даних фінансової та операційної звітності. У межах дослідження розглянуто зовнішні ризики, пов’язані з воєнними атаками на критичні залізничні об’єкти, що створюють загрозу порушення логістичних потоків та зумовлюють потребу у стабільних джерелах фінансування відновлення. Проаналізовано операційні чинники ризику: скорочення вантажної бази, конкуренцію з боку автомобільного транспорту, недозавантаженість окремих ділянок мережі та підвищення витрат на утримання інфраструктури. Узагальнено положення Національної транспортної стратегії України до 2030 року, зокрема напрями модернізації інфраструктури, розвиток євроколії, цифровізацію управління та впровадження ERTMS, що визначають стратегічні орієнтири ризик-менеджменту. У висновках обґрунтовано, що підвищення ефективності системи управління ризиками можливе за умови поєднання інвестицій у модернізацію, розвитку цифрових технологій, удосконалення тарифної політики, зміцнення корпоративного управління та гармонізації нормативної бази з вимогами ЄС. Реалізація цих заходів забезпечить підвищення стійкості, надійності та конкурентоспроможності залізничного транспорту України в середньостроковій перспективі.