Аналіз факторів інституційного середовища з позицій їх впливу на антикризове фінансове управління аграрних підприємств Одеської області

Анотація

Мета статті полягає у визначенні ієрархії впливу факторів інституційного середовища на антикризове фінансове управління аграрних підприємств Одеської області, а також у кількісній оцінці їх сукупного впливу. Методи дослідження: критичний аналіз (при розгляді наукових джерел щодо проблематики дослідження); метод узагальнення (при встановленні ієрархічної структури впливу факторів інституційного середовища на антикризове фінансове управління аграрних підприємств регіону); PESTL-аналіз (при оцінці впливу чинників інституційного середовища); метод експертних оцінок та метод інтегрального аналізу (при оцінці кількісного впливу факторів); трендовий аналіз (при оцінці динаміки темпів інфляції в Україні). Результати. Розроблено трирівневу схему інституційного середовища (макро-, мезо- та мікрорівень). На основі PESTL-аналізу сформовано систему політичних, економічних, соціальних, технологічних і правових факторів, що найбільш суттєво впливають на ліквідність, рентабельність, боргове навантаження й можливості залучення фінансових ресурсів аграрними підприємствами регіону. Показано, що політико-безпекові ризики (атаки на портову й транспортну інфраструктуру, зміни умов експорту), економічні чинники (волатильність світових цін на зерно, високі фрахтові ставки, інфляція та валютні коливання) та правові деформації (судова нестабільність, ризик рейдерства, часті зміни аграрного й податкового законодавства) формують домінуючу частку негативного інституційного тиску. Отриманий інтегральний показник інституційного середовища для аграрних підприємств Одеської області має від’ємне значення, що свідчить про переважання дестабілізуючих впливів над стимулюючими, а також звуження можливостей антикризових рішень. Висновки. Обґрунтовано, що врахування результатів PESTL-аналізу у практиці антикризового фінансового управління є необхідною передумовою розроблення заходів з управління ліквідністю, оптимізації структури активів і зобов’язань, хеджування цінових та логістичних ризиків, підвищення стійкості грошових потоків та ранньої діагностики загроз банкрутства.