Механізм антикризового управління фінансовою діяльністю аграрних підприємств в умовах інституційних трансформацій

Анотація

Мета статті полягає в тому, щоб обґрунтувати та систематизувати нормативно-правові засади механізму антикризового управління фінансовою діяльністю аграрних підприємств в умовах інституційних трансформацій, здійснивши комплексний аналіз регуляторних інструментів Європейського Союзу у сфері фінансової стійкості, підтримки аграрного сектору та управління ризиками. У процесі дослідження було використано комплекс методів, що забезпечили всебічність і глибину наукового аналізу: метод системного підходу; метод структурно-функціонального аналізу; метод порівняльно-правового аналізу; метод контент-аналізу нормативно-правових документів; метод інституційного аналізу; метод ризик-орієнтованого аналізу; метод узагальнення та абстрагування. Актуальність дослідження зумовлена стійким впливом кризових явищ на аграрний сектор України, що посилюються економічною турбулентністю, невизначеністю регуляторного середовища, волатильністю глобальних ринків і наслідками війни. У таких умовах підвищуються вимоги до фінансової стійкості аграрних підприємств, їх здатності адаптуватися до зовнішніх викликів та забезпечувати безперервність господарської діяльності. Це зумовлює потребу у формуванні комплексного антикризового механізму, який поєднує сучасні інструменти фінансового менеджменту, аналітичні методи, системи ризик-менеджменту та положення нормативно-правових актів Європейського Союзу. У статті систематизовано регламенти та директиви ЄС, релевантні для підвищення фінансової стійкості аграрних підприємств, зокрема документи Спільної аграрної політики (CAP), директиви щодо фінансової звітності та прозорості, регламенти щодо управління ризиками, інвестиційної підтримки, страхових механізмів і цифрового контролю. Визначено ключові положення Regulation (EU) No 1305/2013, 1306/2013, 1308/2013, Regulation (EU) 2021/2115 і 2021/2116, а також Directive 2013/34/EU, Directive 2009/138/EC (Solvency II), Regulation (EU) 2017/2395 та інших нормативних актів, що створюють інституційну основу забезпечення антикризової стійкості аграрного сектору. Показано їх потенціал для адаптації до українських умов з огляду на актуальні виклики фінансової та економічної безпеки. Імплементація європейських підходів до фінансової стабілізації, прозорості, контролю та управління ризиками є перспективним напрямом підвищення фінансової стійкості аграрних підприємств України. Сформовані теоретичні висновки та аналітичні узагальнення можуть бути покладені в основу подальшого розвитку інституційних механізмів антикризового управління, стратегічного планування та державної підтримки аграрного сектору.