Інтеграція принципів сталого фінансування в державну бюджетну політику

Анотація

Актуальність дослідження зумовлено необхідністю переосмислення ролі державного бюджету в умовах переходу до моделі сталого розвитку, коли фінансові рішення мають забезпечувати не лише фіскальну збалансованість, а й соціальну справедливість, екологічну відповідальність та інноваційну модернізацію економіки. Посилення вимог до прозорості публічних фінансів, адаптація до європейських стандартів управління та реалізація Цілей сталого розвитку ООН вимагають наукового осмислення механізмів інтеграції принципів сталого фінансування у систему державної бюджетної політики України. Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні концептуальних і прикладних підходів до інтеграції принципів сталого фінансування в державну бюджетну політику як інструменту підвищення соціально-економічної та екологічної стійкості розвитку держави. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного, інституційного та порівняльного підходів, методів структурно-функціонального аналізу, синтезу, індукції та дедукції, що дозволило узагальнити національний і міжнародний досвід реалізації сталого фінансування та визначити напрями його імплементації у вітчизняну бюджетну практику. Результати. Встановлено, що державний бюджет може виконувати функцію стратегічного механізму реалізації екологічних, соціальних і економічних пріоритетів сталого розвитку. Виявлено основні нормативні, інституційні та організаційні бар’єри, що стримують цей процес: відсутність законодавчо закріплених критеріїв «зеленого» бюджетування, недостатню координацію між суб’єктами бюджетного процесу, обмежену цифрову аналітику й низький рівень оцінювання екологічних ефектів видатків. Доведено необхідність інтеграції показників сталості у середньострокове планування, запровадження «зеленого» маркування бюджетних видатків і розвитку інструментів результат-орієнтованого фінансування. Висновки. Доведено, що інтеграція принципів сталого фінансування сприяє підвищенню ефективності використання публічних ресурсів і формуванню довгострокових умов для екологічної безпеки, соціальної згуртованості та економічної стійкості. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні національної методики оцінювання сталості бюджетних програм, створенні цифрової платформи для відстеження екологічних і соціальних ефектів, а також у стандартизації звітності відповідно до міжнародних принципів сталого фінансування.