Інструменти податкового прогнозування в системі місцевих бюджетів на основі Big Data

Анотація

Актуальність дослідження зумовлено зростанням ролі цифрових технологій і аналітичних інструментів Big Data у формуванні сучасної системи публічних фінансів. Умови децентралізації та постійних коливань податкової бази вимагають від місцевих органів влади переходу від традиційних методів прогнозування до інтелектуально-аналітичних систем, здатних забезпечити достовірність, оперативність і прозорість фінансових рішень. Мета статтіполягає у науковому обґрунтуванні концепції застосування технологій Big Data для підвищення точності, адаптивності та аналітичної спроможності системи податкового прогнозування в місцевих бюджетах України. Методологія дослідження ґрунтується на використанні системного, порівняльного та економіко-аналітичного підходів. Застосовано методи структурно-функціонального аналізу, узагальнення практичного досвіду українських громад і міжнародних моделей бюджетного планування, а також елементи аналітичного моделювання для оцінки інтеграції Big Data у процес прогнозування податкових надходжень. Результати дослідженняполягають у виявленні основних організаційних, технічних і нормативних перешкод упровадження аналітичних інструментів Big Data у практику місцевих фінансів. Доведено, що відсутність єдиних стандартів форматування й обміну даними, кадровий дефіцит аналітичних фахівців і слабка координація між податковими та казначейськими структурами істотно обмежують аналітичну спроможність органів місцевого рівня. Наголошено, що інтеграція аналітичних платформ Big Data створює передумови для підвищення точності прогнозування, своєчасної ідентифікації податкових ризиків та оперативного реагування на зміни економічного середовища, хоча оцінки ефективності таких рішень потребують подальшого емпіричного обґрунтування. Висновки. Формування адаптивної аналітичної системи податкового прогнозування є стратегічним напрямом зміцнення фінансової самостійності територіальних громад і зниження рівня прогнозних похибок. Запропоновані рекомендації включають: формування єдиного економічно-інформаційного контуру збору та обробки даних, упровадження міжмуніципальної координації параметрів прогнозів, розгортання публічних аналітичних дашбордів для підвищення прозорості, створення механізмів верифікації прогнозів, унормування стандартів прогнозування та обміну даними на рівні державної фінансової політики. Реалізація таких кроків дозволить перетворити процес прогнозування на безперервний цикл управління доходами, орієнтований на результативність і відкритість. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні економіко-математичних моделей оцінки впливу Big Data на ефективність бюджетного прогнозування, визначенні соціально-економічних ефектів цифровізації фінансів та формуванні концепції «інтелектуального бюджету громади» для підвищення стійкості місцевих економік.