Менеджмент якості як імператив регіональної політики у сфері туризму і індустрії гостинності

Автор(и)

  • Богдан-Петро Кошовий доктор економічних наук, доцент, доцент кафедри, Львівський університет бізнесу та права, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0001-8550-0028
  • Анна Олекса-Кажмерчак магістр інженер, Вища школа туризму та екології, вул. Замкова, 1, 34-200 Суха Бескидзька, Польща https://orcid.org/0000-0003-1847-7897

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17391691

Ключові слова:

менеджмент якості, регіональна політика, публічне врядування, туризм, індустрія гостинності, економіка вражень, цифровий моніторинг, інституційна спроможність, соціальний капітал, стандарти сервісу, інвестиційна привабливість, післявоєнне відновлення

Анотація

Анотація: Вступ. Сфера туризму й індустрії гостинності стала індикатором спроможності регіональної політики, оскільки якість управління визначає довіру до інституцій, темп відновлення та конкурентність територій. Диспропорції між декларативними стратегіями й реальними практиками, фрагментарність стандартів і слабка координація суб’єктів зумовили потребу в переосмисленні менеджменту якості як стратегічного імперативу. Методи. Дослідження спиралося на концептуально-інституційний аналіз, системний підхід і порівняльну інтерпретацію управлінських моделей; використано логіко-структурну реконструкцію регуляторних механізмів, аналіз політик публічного врядування та тематичну інтерпретацію соціокультурних ефектів «економіки вражень». Результати. Сформовано модель, у якій менеджмент якості виступив каркасом регіональної політики: стандарти сервісу інтегрувалися з просторовим плануванням, інвестиційною підтримкою, цифровим моніторингом, підготовкою кадрів і незалежним оцінюванням послуг. Інституційна площина набула рис партнерського врядування: регіональні агентства розвитку координували взаємодію влади, бізнесу й громад, а цифрові платформи забезпечували прозорість і підзвітність. Економічний вимір продемонстрував мультиплікативний ефект якості через повторні візити, розширення зайнятості, зростання місцевих бюджетів і прискорення впровадження інновацій. Соціокультурна перспектива закріпила якість як етичний кодекс гостинності, що конвертувався в соціальний капітал та репутацію територій. Обговорення. Менеджмент якості проявився як стратегічний ресурс післявоєнного відновлення: він поєднав економічну результативність із гуманітарною місією й закріпив легітимність публічної влади. Запропонована логіка зменшила розрив між нормами й практикою, перетворивши контроль на спільне управління. Обмеження пов’язані з неоднаковою інституційною спроможністю регіонів і різною глибиною цифрової зрілості; подальші дослідження мають деталізувати метрики якості для кластерів і механізми масштабування партнерських моделей. Висновки. Якість управління у туризмі та гостинності виконує роль системоутворювального принципу регіональної політики, формує прогнозованість рішень, прискорює модернізацію інфраструктури, підсилює соціальну згуртованість і репутаційну видимість України у світі. Інституціалізація менеджменту якості як національного стандарту забезпечує перехід від декларацій до керованих результатів і закладає основу для стійкого розвитку територій.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-30

Як цитувати

Кошовий, Б.-П., & Олекса-Кажмерчак, А. (2025). Менеджмент якості як імператив регіональної політики у сфері туризму і індустрії гостинності. Актуальні питання економічних наук, (14). https://doi.org/10.5281/zenodo.17391691