Стейкхолдерсько-ціннісний підхід як інструмент трансформації управління соціально–економічним розвитком регіонів

Анотація

Метою статті є дослідження та обґрунтування застосування стейкхолдерсько-ціннісного підходу в управлінні соціально-економічним розвитком регіонів. Методи: з метою досягнення поставлених завдань в процесі дослідження було використано наступні методи дослідження: метод аналізу та синтезу, порівняння, системний підхід, узагальнення та класифікація, графічний метод. Результати: досліджено теоретичні аспекти стейкхолдер-орієнтованого та ціннісно-орієнтованого підходів до управління. Запропоновано авторське бачення стейкхолдер-орієнтованого та ціннісно-орієнтованого підходів до управління соціально-економічним розвитком регіонів. Проведено порівняльну характеристику обмежень стейкхолдер-орієнтованого та ціннісно-орієнтованого підходів до управління регіональним розвитком. Розроблено авторську концептуальну модель поєднання стейкхолдер-орієнтованого та ціннісно-орієнтованого підходів до управління соціально-економічним розвитком регіонів. В межах розробленої моделі виокремлено інструменти узгодження інтересів ключових стейкхолдерів через систему цінностей, зокрема: механізм ціннісної координації, ціннісне посередництво в управлінні, ціннісні платформи взаємодії, механізм ціннісної медіації, інституційно закріплена колективна відповідальність. Запропоновано авторське бачення стейкхолдерсько-ціннісного підходу до управління соціально-економічним розвитком регіону заснованого на синергетичному поєднанні залучення та співпраці зацікавлених сторін із орієнтацією на створення довгострокової інтегральної цінності, що охоплює економічні, соціальні, етичні, культурні та інноваційні виміри. Практична значущість: результати дослідження можуть бути використані для формування та реалізації проєктів регіонального розвитку за рахунок використання інструментів узгодження інтересів ключових стейкхолдерів через систему цінностей, а саме: механізм ціннісної координації, механізм ціннісної медіації, ціннісного посередництва в управлінні, ціннісних платформ взаємодії, інституційно закріпленої колективної відповідальності. Висновки: розроблено концептуальну модель поєднання стейкхолдер-орієнтованого та ціннісно-орієнтованого підходів до управління соціально-економічним розвитком регіонів.