Підходи до формування моделі стратегічного партнерства у сфері освітніх послуг

Анотація

В роботі аналізується трансформація підходів до взаємодії між освітніми та науково-дослідними закладами, бізнесом, державними інституціями та громадянським суспільством в умовах глобальних викликів та цифрової трансформації. Узагальнено підходи до формування стратегічного партнерства у сфері освітніх послуг, зокрема в контексті сталого розвитку. Автором обґрунтовано роль закладів вищої освіти як ключових акторів інституційної взаємодії, здатних створювати, інтегрувати та трансформувати знання.

Стратегічне партнерство в сфері освітніх послуг розглядається як довготривала співпраця, заснована на взаємоузгодженості стратегічних цілей, відкритості та прагнення до отримання синергійного ефекту. Запропоновано підхід до формування моделі стратегічного партнерства, яка враховує двосторонній вектор впливу: внутрішній, як система передумов налагодження ефективної взаємодії, та зовнішній – сфера спільного створення інновацій та трансферу технологій через мережу структур (хабів, технологічних парків тощо) та розвитку людського капіталу. Аналіз проєктів зі сталого розвитку з відкритої бази даних сталих проєктів (Sustainability in the Digital Age), які реалізуються із залученням освітніх та наукових установ, дозволив ідентифікувати 8 типових комбінацій партнерської взаємодії, із залученням представників освітньо-наукового середовища, державних інституцій, бізнесу та громадянського секторів. Освітня екосистема, яка формується на основі такої взаємодії, на думку автора, забезпечуватиме стійкість системи освіти та її здатність до адаптації до сучасних викликів.