Синергія Agile-менеджменту, емоційного та штучного інтелекту в управлінні командами знань: моделі взаємодії та прогнози розвитку

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування нових моделей управління командами знань в умовах цифрової трансформації та підвищеної динаміки середовища, де поєднання гнучких методологій, емоційної компетентності та алгоритмічної підтримки стає критично важливим для забезпечення ефективності. Метою дослідження є аналіз взаємодії між Agile-менеджментом, емоційним інтелектом та штучним інтелектом з метою розроблення синергетичної моделі управління, що забезпечує стійкість, адаптивність і результативність командної діяльності. Методологія дослідження ґрунтується на системному аналізі, міждисциплінарному підході та оцінці практик використання ШІ у підтримці прийняття рішень, моделюванні динаміки команди та оптимізації комунікацій. У процесі дослідження встановлено, що інтеграція емоційного інтелекту у контексті Agile-команд сприяє формуванню психологічно безпечного середовища, а використання інструментів ШІ підвищує точність управлінських рішень. Виявлено проблеми несумісності між людською емоційною логікою і формальними алгоритмами, а також обмеження інтерпретованості рішень ШІ у командному контексті. Запропоновано рекомендації щодо побудови синергетичної моделі управління, що враховує взаємодію людини й алгоритму з позицій гнучкості, емпатії та когнітивної аналітики. Перспективи подальших досліджень передбачають розробку гібридних інтерфейсів, інструментів емоційної аналітики та критеріїв оцінювання ефективності команд на основі поєднання соціальних та алгоритмічних чинників. Запропонована модель управління може бути адаптована до потреб технологічного, креативного та освітнього секторів, що працюють в умовах високої зміни середовища. Вона дозволяє враховувати не лише продуктивність, а й емоційний стан команди як ціннісну управлінську змінну. Це відкриває можливості для побудови стійких команд, орієнтованих на інновації, саморозвиток і довгострокову ефективність. Додаткову наукову цінність становить поєднання соціогуманітарних і технокогнітивних підходів у єдиній управлінській системі. Такий підхід дозволяє не лише оптимізувати процеси, а й забезпечити етичну відповідність цифрових рішень реальним потребам команди.