Штучний інтелект як драйвер персоналізації у цифровому маркетингу: ризики та перспективи

Анотація

У сучасних умовах цифрової трансформації економіки штучний інтелект (ШІ) стрімко змінює традиційні підходи до маркетингової комунікації, сприяючи глибшій персоналізації взаємодії зі споживачами. Алгоритмічне аналізування великих обсягів даних дозволяє формувати індивідуалізовані пропозиції із урахуванням поведінкових, емоційних та соціодемографічних характеристик користувачів. Водночас така практика породжує низку ризиків, пов’язаних із можливими порушеннями етичних норм, прав на конфіденційність, а також зростанням інформаційної нерівності. Це зумовлює необхідність комплексного дослідження балансу між інноваційною ефективністю ШІ та потребою в регуляції його впливу на споживача. Метою статті є всебічний аналіз функціональних можливостей штучного інтелекту для персоналізації цифрового маркетингу, визначення потенційних переваг його використання для бізнесу та кінцевого споживача, а також ідентифікація ключових етичних, правових, соціальних і технічних ризиків, пов’язаних із його впровадженням. У роботі було використано структурно-функціональний і системний підходи, методи контент-аналізу наукових джерел і нормативно-правових актів, порівняльного аналізу міжнародних ініціатив у сфері етичного регулювання ШІ, а також елементи критичного дискурсу з метою виявлення потенційних зон маніпулятивного впливу цифрових технологій. Отримані результаті довели, що ШІ має потужний потенціал для трансформації цифрового маркетингу через персоналізацію споживчого досвіду, підвищення точності прогнозування потреб клієнтів та автоматизацію комунікацій. Водночас, виявлено певні загрози, пов’язані із створенням «фільтруючих бульбашок», непрозорістю алгоритмів, вторгненням у приватність і дискримінаційними ефектами. Окрему увагу приділено аналізу міжнародних регуляторних ініціатив (EU Artificial Intelligence Act, GDPR, рекомендації ЮНЕСКО, OECD AI Principles), які покликані забезпечити етичне впровадження ШІ в комерційні практики, з особливим акцентом на захист вразливих груп. У висновках наголошується на об’єктивній потребі у створенні збалансованих механізмів нагляду за ШІ-рішеннями, спрямованих на формування довіри до цифрових маркетингових стратегій.