ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЙ: УПРАВЛІНСЬКІ РИЗИКИ ТА КОМПЛАЄНС

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню правового регулювання штучного інтелекту (ШІ) у системі корпоративного менеджменту в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів. Актуальність теми зумовлена стрімким поширенням ШІ-технологій у бізнес-практиці та суттєвим відставанням нормативно-правової бази від темпів цифрової трансформації підприємств. В основі дослідження — системний аналіз Регламенту (ЄС) 2024/1689 (EU AI Act) як основоположного акта міжнародного регулювання у цій сфері, а також порівняльно-правовий аналіз його норм у зіставленні з чинним законодавством України та стратегічними ініціативами Міністерства цифрової трансформації. Детально розкрито чотирирівневу класифікацію ШІ-систем за ступенем ризику та проаналізовано її практичне значення для різних функціональних підрозділів організації — від управління персоналом і маркетингу до фінансового контролю і системи безпеки. У статті систематизовано три ключові групи управлінських ризиків, що виникають у процесі неконтрольованого впровадження ШІ: правові (порушення авторських прав та витік персональних даних), операційні та стратегічні (ефект «галюцинацій», алгоритмічна упередженість), а також етичні та репутаційні (ефект «чорної скриньки», зниження довіри персоналу). Розроблено та теоретично обґрунтовано покроковий інструментарій побудови системи корпоративного AI-комплаєнсу, що охоплює аудит ШІ-інструментів, оцінку ризиків, регламентування, технічний контроль і навчання персоналу. Запропоновано організаційну модель розподілу відповідальності, що передбачає введення посади AI Compliance Officer та Комітету з етики ШІ. Як практичний інструмент управління ризиками представлено матрицю комплаєнс-заходів для ключових бізнес-процесів. Окремо проаналізовано специфіку адаптації українського законодавства до вимог EU AI Act та основні бар'єри впровадження стандартів AI-комплаєнсу у вітчизняному бізнесі. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні прикладної моделі корпоративного AI-комплаєнсу, адаптованої до умов євроінтеграції та специфіки діяльності українських підприємств, а також у теоретичному осмисленні «парадоксу людського контролю» у контексті автоматизаційного упередження менеджерів.