ТРАНСФОРМАЦІЯ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ВІД КРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ДО ЦИФРОВОЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

У дослідженні розглядається структурна трансформація валютної системи, зокрема, її найважливішої складової — валютного ринку України. Сучасний етап розвитку фінансового сектору держави характеризується безпрецедентним переходом від ліберальної парадигми вільного руху капіталу до жорсткого адміністративного управління, зумовленого викликами повномасштабного вторгнення та введенням воєнного стану. До 2021 року ринок функціонував на засадах поступової лібералізації згідно із профільним законодавством, проте події 2022 року змусили Національний банк України (НБУ) запровадити режим екстреного управління, що включав фіксацію обмінного курсу та критичні обмеження на транскордонні операції. Наразі валютна політика фокусується на відновленні ринкових механізмів через режим керованої гнучкості курсу та цифрову модернізацію фінансової інфраструктури з метою повної інтеграції до європейського економічного простору. Мета. Проведення комплексного аналізу інституційної та технологічної трансформації валютної системи України у період 2021–2025 років. Оцінка ефективності антикризових заходів НБУ, виявлення нових операційних ризиків банківського сектору, а також обґрунтування впровадження інноваційних цифрових інструментів відповідно до стандартів Європейського Союзу. Методи. Дослідження ґрунтується на детальному аналізі нормативно-правової бази України, зокрема Постанов НБУ щодо роботи банківської системи в умовах воєнного стану, та стратегічних документів міжнародних фінансових інституцій. У процесі роботи використано системний підхід для вивчення архітектурних моделей випуску цифрових валют центральних банків (CBDC) та порівняльний аналіз регуляторних режимів різних років. Оцінка стійкості валютного ринку проводилася на основі статистичних даних щодо валютних інтервенцій, ліквідності банківської системи та моніторингу схем мінімізації валютного контролю. Результати. Встановлено, що структурна трансформація валютної системи дозволила забезпечити макрофінансову стабільність у критичні періоди. Перехід до керованої гнучкості курсу у жовтні 2023 року став ключовим етапом адаптації ринку, що дозволило збалансувати попит і пропозицію без критичного виснаження золотовалютних резервів. Виявлено значні структурні виклики, серед яких висока частка непрацюючих кредитів та необхідність міграції банківських сервісів у хмарні сховища для забезпечення безпеки даних. Обґрунтовано необхідність впровадження стандарту ISO 20022 та технологій SupTech для автоматизації нагляду. Окрему увагу приділено концепції е-гривні як інструменту прозорих соціальних виплат та транскордонних розрахунків. Доведено, що адаптація європейського регламенту MiCA є необхідною умовою для легалізації ринку віртуальних активів та його інтеграції у класичну валютну систему України. Висновки. Подальша стабільність валютної системи залежить від успішності синхронізації національного фінансового законодавства з вимогами Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Пріоритетними напрямами є завершення цифровізації валютного нагляду із застосуванням інструментів Big Data для моніторингу підозрілих операцій та розвиток інфраструктури для смартконтрактів на базі національної цифрової валюти. Реалізація цих кроків забезпечить прозорість валютного ринку, підвищить інвестиційну привабливість України та сприятиме швидкому повоєнному відновленню економіки через інтеграцію у світовий цифровий фінансовий простір.