Маркетинг у метавсесвіті як чинник цифрової ідентичності брендів нового покоління

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні концептуального підходу до використання метавсесвіту як простору формування стійкої, упізнаваної та керованої цифрової самопрезентації компаній. Це дослідження є актуальним в умовах алгоритмізованої комунікації, поширення генеративного контенту та посилення ролі віртуальної взаємодії зі споживачами. Методи дослідження охоплюють системний аналіз, структурно-функціональне узагальнення, порівняльну інтерпретацію сучасних підходів до управління комунікаціями, концептуальне моделювання та аналітичне групування ризиків, пов’язаних із перенесенням брендової присутності в тривимірні, аватарні та інтерактивні середовища. Результати дослідження дали змогу встановити, що метавсесвіт не варто розглядати лише як канал просування чи різновид соціальної платформи. Його маркетингова специфіка полягає в переході від демонстрації повідомлення до організації досвіду, від лінійної реклами до сценаріїв співприсутності, від візуального стилю до поведінкової архітектури бренду. Обґрунтовано, що цифрова самопрезентація компанії нового типу формується на перетині чотирьох взаємопов’язаних рівнів: смислового ядра, просторово-сенсорного інтерфейсу, аватарно-агентної взаємодії та спільнотно-договірного контуру довіри. Запропоновано авторську матрицю інтеграції цих шарів у практику просування в метавсесвітах, а також розроблено інтегральний коефіцієнт цифрової самопрезентації. Цей показник є надійним інструментом для діагностики готовності компанії до масштабування діяльності у віртуальних середовищах. Окремо підкреслено, що стратегічна цінність метавсесвітньої присутності визначається не лише фактом використання VR, AR, аватарів або ШІ-асистентів, а й здатністю компанії перетворити ці інструменти на послідовний механізм підтримання довіри, участі та повторюваної взаємодії. Висновки дослідження підтвердили, що ефективність такого просування залежить не від кількості технологічних інструментів, а від узгодженості ціннісної позиції, сценаріїв взаємодії, етичного використання штучного інтелекту, прозорості даних і здатності підтримувати довіру споживачів у різних цифрових точках контакту.