Еволюція секторальної структури економіки: концептуальні підходи та сучасні наукові інтерпретації

Анотація

Анотація. У статті здійснено комплексне теоретичне узагальнення еволюції наукових підходів до формування та інтерпретації секторальної структури економіки. Дослідження охоплює розвиток концепцій від ранніх уявлень меркантилістів і фізіократів, які пов’язували джерела національного багатства з окремими видами економічної діяльності, до класичної політичної економії та сучасних багатосекторальних моделей постіндустріального суспільства. На основі аналізу праць В. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо, А. Фішера, К. Кларка, Ж. Фурастьє, Д. Белла, П. Друкера, М. Кастельса та сучасних дослідників систематизовано підходи до трактування первинного, вторинного, третинного, четвертинного та п’ятинного секторів економіки. Особливу увагу приділено науковій дискусії щодо доцільності подальшої деталізації третинного сектору та методологічних підстав виокремлення четвертинного й п’ятинного секторів. Показано, що зростання ролі знань, інформаційних технологій, інноваційної діяльності, стратегічного управління та креативних індустрій зумовлює обмеженість класичної трисекторальної моделі в аналізі сучасних структурних трансформацій. Обґрунтовано, що четвертинний сектор доцільно розглядати як сферу знаннєво-інформаційної та інтелектуальної діяльності, тоді як п’ятинний сектор охоплює стратегічні, управлінські, культурні та соціально значущі функції, включаючи економіку вражень. У статті запропоновано узагальнену п’ятисекторальну модель економіки, яка відображає логіку еволюції від аграрного та індустріального суспільства до постіндустріальної, знаннєвої та креативної економіки. Запропонована модель дозволяє глибше інтерпретувати сучасні структурні зрушення, оцінити роль інтелектуальної та управлінської праці в економічному розвитку й сформувати теоретичне підґрунтя для подальших емпіричних досліджень секторної динаміки національних економік та розроблення ефективної економічної політики.