Прозорість та простежуваність як стратегічні драйвери міжнародного аграрного маркетингу

Анотація

Аннотація. Трансформація світових агропродовольчих ринків під впливом правил сталого розвитку, цифровізації та інвестиційних стандартів, орієнтованих на ESG, докорінно змінила конкурентний ландшафт міжнародної аграрної торгівлі. У цьому контексті системи прозорості та відстеження більше не обмежуються функціями дотримання вимог, пов'язаними з безпекою харчових продуктів та регуляторним контролем. Натомість вони все частіше функціонують як стратегічні інструменти, що формують доступ до ринку, позиціонування бренду та формування довіри в транскордонних агропродовольчих обмінах. Швидка інституціоналізація вимог сталого розвитку в міжнародній торгівлі докорінно змінила конкурентну архітектуру світових агропродовольчих ринків. Відповідно до Європейської зеленої угоди, Регламенту ЄС про вирубку лісів (EUDR), стандартів корпоративної звітності про сталий розвиток та належної перевірки прав людини та навколишнього середовища (HREDD), прозорість та відстеження перейшли від інструментів добровільної сертифікації до обов'язкових умов виходу на ринок. У цій статті системи прозорості та відстеження розглядаються як стратегічні маркетингові інфраструктури, а не як суто технічні механізми дотримання вимог. Спираючись на теорію сигналізації, інституційну теорію та перспективи управління зацікавленими сторонами, дослідження аналізує, як відстеження зменшує інформаційну асиметрію, пом'якшує регуляторні та репутаційні ризики, а також зміцнює експортне позиціонування на ринках, чутливих до сталого розвитку. У дослідженні розглядаються такі схеми сертифікації, як ProTerra та Danube Soya, як механізми регіональної та екологічної диференціації, підкреслюючи їхній внесок у вимірюване скорочення викидів CO₂ та перевірку відповідального постачання. Крім того, роль цифрових платформ знань, включаючи EU-FarmBook та AKIS, досліджується як новий рушій прозорості даних та поширення інновацій у ланцюгах створення вартості агропродовольчої продукції. Результати дослідження свідчать про те, що прозорість генерує репутаційний капітал, полегшує доступ до преміальних сегментів та підвищує довгострокову конкурентоспроможність, особливо для експортерів з країн з перехідною економікою, таких як Україна. Дослідження робить висновок, що успішна інтеграція в ланцюги створення вартості, орієнтовані на ЄС, вимагає перетворення простежуваності з технічної вимоги на ключовий елемент корпоративної стратегії та міжнародного аграрного маркетингу..