Податкові інструменти детінізації аграрного сектору в умовах бюджетної децентралізації: фіскальні ефекти та управлінські наслідки для територіальних громад

Анотація

Анотація: Метою дослідження є комплексне обґрунтування ролі податкових інструментів детінізації аграрного сектору в умовах бюджетної децентралізації та цифрової трансформації публічного управління, а також оцінка їх фіскальних ефектів і управлінських наслідків для фінансової спроможності територіальних громад. Особливу увагу приділено визначенню інституційних та інформаційних чинників, що впливають на результативність податкової політики у сфері землекористування. У процесі дослідження використано системний і структурно-функціональний підходи, методи економічного аналізу, узагальнення та порівняння, статистичний аналіз динаміки податкових надходжень до місцевих бюджетів, а також інституційний підхід для оцінки впливу цифровізації та міжвідомчої інтеграції даних на ефективність податкового адміністрування. Інформаційною базою стали нормативно-правові акти, офіційні статистичні дані та результати сучасних наукових досліджень. Обґрунтовано, що податкові інструменти детінізації, зокрема земельні платежі, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб із орендної плати та мінімальне податкове зобов’язання, забезпечують розширення податкової бази, підвищення рівня формалізації землекористування та зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. Встановлено, що їх результативність значною мірою залежить від рівня цифрової інтеграції реєстрів, якості інституційної взаємодії та адміністративної спроможності територіальних громад. Доведено, що впровадження цифрово-сервісної моделі адміністрування, заснованої на інтеграції інформаційних ресурсів, ризик-орієнтованому контролі та сервісній взаємодії з платниками податків, створює передумови для зменшення масштабів неформального землекористування та підвищення добровільної податкової дисципліни. Зроблено висновок, що підвищення ефективності податкових інструментів детінізації аграрного сектору потребує переходу до інтегрованої цифрово-сервісної моделі публічного управління, яка поєднує аналітичний контроль, міжвідомчу координацію та активну участь територіальних громад. Реалізація такого підходу сприятиме формуванню стабільної доходної бази місцевих бюджетів, підвищенню прозорості використання земельних ресурсів та створенню сприятливих умов для легалізації діяльності суб’єктів аграрного бізнесу.