Організація наукових досліджень у прикладних науках – політика та практика

Анотація

Анотація. Незважаючи на зростаючу складність методів та більший акцент на теорії за останні десятиліття, ми не досягли відповідних кроків в актуальності та впливі. Серцевиною цього виклику є культура у прикладних галузях, яка вимагає нових теоретичних досягнень від кожної статті, що може ненавмисно обмежувати нашу здатність вирішувати нагальні організаційні проблеми. Попередні заклики до посилення впливу досліджень, як прикладної науки, переважно зосереджувалися на закликанні окремих науковців проводити дослідження, які є більш актуальними для нагальних проблем, з якими стикаються організації та бізнес. І хоча переорієнтація наукових зусиль на підвищення актуальності та впливу досліджень як прикладної науки, відповідає багатьом потребам, як перенести ці заклики на практику, залишається недостатньо визначеним. Іншими словами, заклики до впровадження інновацій та переорієнтації своїх пріоритетів для підвищення актуальності та впливу дослідницьких результатів, при цьому залишаючи загальну систему публікацій майже незмінною, дали обмежені результати на галузевому рівні. Багато провідних журналів у цій галузі, які є опорою та напрямком дослідницької спільноти, залишаються «теоретичними заради самих себе», де рішення щодо публікацій залежать від теоретичної новизни як внеску, обмежуючи вибір щодо дослідницьких зусиль. Очікування того, що кожна стаття повинна мати теоретичний прогрес, призвело до поширення фрагментованих та несуттєвих теорій [9], які не накопичуються в цілісний картині знань, підкріплений вагомими доказами. Як наслідок, у цілому колективні дослідницькі результати не досягли значного прогресу у вирішенні явищ і проблем, що входять до компетенції галузі, з метою підвищення впливовості та актуальністю для зацікавлених сторін. Для здійснення змін потрібен підхід, що визначає та вирішує системні джерела проблеми. Хоча окремі елементи дослідницької практики, такі як очікування щодо методів, теоретична новизна та написання, часто обговорюються, менше уваги приділяється тому, як система оцінювання, яку ми використовуємо, дозволяє або обмежує різні форми створення знань. Парадигми публікацій та системи оцінювання, що використовуються в академічних галузях, формують те, як кожна галузь розвиває та перевіряє знання. Розуміння цих парадигм та систем має вирішальне значення для підвищення наукової точності, практичної актуальності та впливу організаційних досліджень як прикладної науки. Відповідно, метою цього дослідження є з'ясування, чим система публікацій у дослідженнях організацій відрізняється від систем у інших прикладних науках за чотирма фундаментальними властивостями: баланс між доказами та теорією, різноманітність типів досліджень, системна чутливість та взаємозв'язок між дослідженням та реплікацією. Розуміючи ці відмінності, можна здійснити оцінку, як системи публікацій є життєво важливими рушійними силами розвитку галузі, та визначити шляхи до систем публікацій в цілому, які можуть краще служити як науковим, так і практичним зусиллям.