Удосконалення податкової системи України в умовах воєнного стану

Анотація

Метою дослідження є визначення напрямів удосконалення податкової системи України в умовах сучасних викликів воєнного стану. На основі горизонтального та вертикального аналізу, розрахунку відносних показників визначено основні бюджетоутворюючі податки, оцінено роль непрямих та прямих податків, досліджено податкове навантаження на макрорівні вітчизняної економіки та зарубіжних країн. Встановлено, що у 2019–2024 рр. податкові надходження були головним джерелом доходів Зведеного бюджету України. Основними бюджетоутворюючими податками були податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток та акцизний податок. Після повномасштабного вторгнення у 2022 році найбільш суттєво зменшилися надходження акцизного податку, податку на прибуток та податку на додану вартість. При цьому зростання податку на доходи фізичних осіб відбулось за рахунок грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу. При цьому податок на доходи фізичних осіб із фонду плати праці у економіці зменшився у зв’язку зі спадом, що супроводжувалось і закономірним скороченням податку на прибуток. Після повномасштабного вторгнення прямі податки перейняли на себе ключову роль у формуванні бюджетних доходів. Перебуваючи в умовах воєнного стану Україна має помірний рівень податкового навантаження порівняно із зарубіжними країнами. Зважаючи на зростання державного боргу в Україні існує потреба у нарощенні податкових надходжень. Податки є основою фінансової самостійності держави і в сучасних умовах неможливо фінансувати воєнні витрати без збільшення податкового навантаження. Хронічний дефіцит бюджету, можливість зниження зовнішньої допомоги в майбутньому, потреби економічного відновлення та соціальні зобов’язання держави – все це вимагає запровадження прогресивного оподаткування з метою реалізації принципу соціальної справедливості. Рекомендовано запровадження прогресивного методу оподаткування при справлянні: податку на доходи фізичних осіб (із заробітної плати, пасивних доходів, спадщини, дарування); податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; екологічного податку. Також доцільно знизити ліміт оподаткування посилок з-за кордону та не збільшувати тиск на виробництво і малий бізнес задля уникнення тінізації економіки.