Особливості управління персоналом в умовах кризи

Анотація

В умовах зростаючої частоти та складності соціально-економічних криз традиційні підходи та методи управління персоналом часто виявляються несумісними з реальністю безперервних та часто взаємопов'язаних організаційних змін, спричинених кризами. Основною проблемою є відсутність проактивних антикризових практик, що призводить до низки заходів реагування на кризу - звільнень, зниження заробітної плати та скорочення програм навчання та розвитку - що підривають саму основу організації - людський капітал, без якого відновлення підприємства після кризи стає складним завданням. Мета статті - дослідити особливості управління персоналом в умовах кризи та запропонувати відповідні стратегії й механізми антикризового управління персоналом підприємства. Методи дослідження включають загальні наукові методи абстрагування, аналізу та синтезу. З метою досягнення дослідницьких завдань у роботі застосовано діалектичний метод наукового пізнання. Абстрактно-логічний метод теоретичних та фактичних узагальнень використано для формулювання висновків та пропозицій. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці українських вчених за розглянутою темою, результати власних досліджень авторів тощо. Результати дослідження виявили відмінності в стратегіях та політиках управління персоналом, які залежать від: виду діяльності підприємства, його розміру (малого, середнього чи великого) та віку, форми організації бізнесу та його галузевої приналежності, типу, масштабу, глибини та тривалості кризи, що наближається або вже існує. Розроблено низку конкретних антикризових стратегій та політик управління персоналом, які відрізняються контекстом цілей та пріоритетних напрямків діяльності підприємства в умовах кризової організації для підвищення ефективності роботи та консолідації персоналу. Виділено п'ять основних напрямків роботи з персоналом у кризових ситуаціях. Запропоновано превентивні механізми антикризового персоналом шляхом дотримання низки принципів. Висновки. У кризові часи навіть стійкі підприємства часто не можуть протистояти кризовим явищам через низький рівень їх готовності до криз, що можна пояснити відсутністю комплексних антикризових програм та систематичних процесів планування у всіх організаційних підрозділах. Усі антикризові заходи слід планувати на основі результатів систематичної та комплексної діагностики кадрової ситуації, а успішна реалізація антикризових заходів в управлінні персоналом вимагає передачі більших повноважень та відповідальності від стратегічного партнера до відділу управління персоналом.