Звітування зі сталого розвитку із використанням інструментів штучного інтелекту

Анотація

Мета. Дослідження спрямоване на теоретичне обґрунтування ролі штучного інтелекту у трансформації звітності зі сталого розвитку та оцінку можливостей його інтеграції в діяльність українських підприємств. Розкрито потенціал інтелектуальних систем у подоланні методологічних розбіжностей між стандартами зі сталого розвитку та підвищенні операційної ефективності бізнесу через якісну обробку нефінансових даних. Методи. У ході дослідження застосовано методи системного аналізу для вивчення регуляторного середовища та порівняння принципів фінансової та подвійної суттєвості. Для формування передумов впровадження технологічних інновацій використано метод логічного узагальнення. Дедуктивний метод застосовано при дослідженні впливу штучного інтелекту на якість корпоративного управління та мінімізацію ризиків недостовірного звітування. Результати. В результаті проведеного дослідження доведено, що перехід до автоматизованого збору даних через високу частку неструктурованої інформації в сфері сталого розвитку має високий потенціал. Обґрунтовано, що штучний інтелект виступає інструментом забезпечення принципу суттєвості, дозволяючи компаніям фільтрувати масиви даних згідно з вимогами інвесторів та регуляторів. Визначено, що інтеграція інтелектуальних платформ дозволяє нівелювати брак кваліфікованих кадрів шляхом автоматичного мапінгу показників та генерації наративних частин звітів. Виявлено, що впровадження таких технологій в Україні має вагому інфраструктурну основу завдяки розвитку формату звітування iXBRL. Проаналізовано виклики, пов’язані з алгоритмічним упередженням та складністю верифікації даних у періоди високої геополітичної турбулентності. Висновки. Звітність зі сталого розвитку еволюціонує у стратегічний інструмент управління, що потребує високотехнологічного супроводу. Використання штучного інтелекту забезпечує не лише комплаєнс, а й створює реальну економічну цінність через оптимізацію ресурсів. Для успішної адаптації українських компаній до європейських вимог необхідно розробляти гнучкі архітектури інтелектуальних систем, здатні підтримувати концепцію подвійної суттєвості. Подальший розвиток галузі вимагає створення прозорих алгоритмів верифікації для підтвердження достовірності нефінансових показників та захисту від репутаційних втрат.