Стан та розвиток ресурсного потенціалу аграрних підприємств в умовах інституційних змін: аналітичний аспект

Анотація

Трансформація аграрного сектору економіки України як комплексний процес втілення аграрної реформи та інституційних змін у податковій сфері, відносинах власності, формуванні земельного потенціалу обумовлюють пріоритетність проблеми забезпечення управління розвитком ресурсного потенціалу аграрних підприємств. Пошук шляхів підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу має ґрунтуватись на аналітичній основі, що складається з індикаторів досягнутого ступеня його використання. Метою статті є обґрунтування методичного підходу до визначення потенційно можливих показників використання ресурсного потенціалу аграрного підприємства. Методичною основою проведеного дослідження послужили монографічний, розрахунково-конструктивний та економіко-статистичний методи і теорія середніх величин. Аналітичний аспект досліджуваної проблеми реалізовано за допомогою прийомів економіко - статистичного методу: рядів і показників динаміки, аналітичного вирівнювання рядів динаміки та виявлення тренду, розрахунку середньої прогресивної величини на основі середньої геометричної, таблично-графічного прийму, прийому порівнянь. У результаті проведеного дослідження на прикладі показника технологічної ефективності - врожайності основних товарних та стратегічних прибуткоутворюючих сільськогосподарських культур аграрних підприємств Півдня України: озимої пшениці та соняшнику, - виявлено потенційно можливі показники та резерв їх підвищення. На основі показника потенційної врожайності аналізованих сільськогосподарських культур виявлено недоотриману суму показників доходу і валового прибутку від реалізації продукції. Проведений аналіз дозволив констатувати наявні резерви підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу в підприємствах малого та середнього аграрного бізнесу. Висновки. Розглянутий методичний підхід до оцінки ступеня досягнення потенційних показників технологічної ефективності дозволяє виявити значні невикористані резерви щодо досягнутого рівня ефективності використання аграрного ресурсного потенціалу на мікрорівні та може бути рекомендований як інструмент розробки аналітичної основи для обґрунтування стратегії розвитку ресурсного потенціалу підприємств аграрного бізнесу.