Інформаційна культура товару як чинник забезпечення прозорості ринку та довіри споживачів

Анотація

Дослідження присвячене обґрунтуванню інформаційної культури товару як комплексної наукової категорії, що визначає якість, повноту та достовірність товарної інформації і виступає ключовим чинником забезпечення прозорості ринку та формування довіри споживачів в умовах цифровізації товарного обігу. Метою статті є теоретичне обґрунтування концепції інформаційної культури товару як системного чинника простежуваності продукції та аналіз сучасних джерел товарної інформації з метою розроблення рекомендацій щодо вдосконалення механізмів споживчого інформування й експертної оцінки в Україні. Методологічною основою дослідження слугували методи теоретичного аналізу й узагальнення наукових джерел, структурно-функціональне моделювання, міждисциплінарна аналогія з концепцією інформаційної культури організації, а також системний підхід до оцінювання джерел товарної інформації. Для прикладної інтерпретації результатів використано елементи товарознавчої та експертної оцінки маркування, супровідної документації та цифрових засобів ідентифікації товарів. Результати дослідження дозволили сформувати структурно-функціональну модель інформаційної культури товару, яка охоплює культуру документування, аналітико-синтетичного опрацювання, управління рухом інформації, техніко-технологічну та юридично-етичну складові. Систематизовано основні джерела товарної інформації, зокрема нормативно-технічну документацію, документи про підтвердження відповідності, митні бази даних, системи штрихового кодування та смарт-маркування. Доведено, що інтеграція цифрових інструментів верифікації (QR-кодів, RFID, стандартів GS1 Digital Link, цифрових паспортів продукції) підвищує рівень достовірності, повноти й доступності інформації, знижує інформаційну асиметрію та мінімізує ризики фальсифікації. Сформульовані у статті висновки показують, що інформаційна культура товару є не лише інструментом інформування, а й стратегічним репутаційним активом суб’єктів ринку. Її високий рівень сприяє підвищенню споживчої довіри, ефективності товарознавчої експертизи та відповідності міжнародним вимогам простежуваності. Також проведене дослідження дозволило окреслити основні бар’єри розвитку інформаційної культури товарів в Україні та визначити напрями її вдосконалення в контексті цифрової трансформації ринку.