Інвентаризація нефінансових активів установ державного сектору

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена посиленням вимог до прозорості використання бюджетних ресурсів, необхідністю забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності установ державного сектору, а також трансформацією системи державного фінансового контролю в умовах цифровізації та воєнного стану. У сучасних умовах інвентаризація нефінансових активів набуває не лише контрольного, а й аналітичного та управлінського значення, оскільки забезпечує виявлення розбіжностей між фактичними й обліковими даними, оцінювання ефективності використання державного майна та підвищення фінансової дисципліни. Метою дослідження визначено наукове обґрунтування теоретичних іприкладних засад інвентаризації нефінансових активів установ державного сектору та визначення напрямів удосконалення її організації в сучасній системі державного фінансового контролю. Методи. У процесі дослідження використано методи аналізу й синтезу – для узагальнення теоретичних підходів до організації інвентаризації, систематизації – для структуризації її функціональних характеристик і проблемних аспектів, порівняльного аналізу – для оцінювання сучасних підходів до цифровізації інвентаризаційних процедур, а також логічного узагальнення – для формування практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи контролю нефінансових активів. Результати. Досліджено економічну сутність інвентаризації нефінансових активів та її функціональне значення у системі бухгалтерського обліку установ державного сектору. Виявлено, що сучасні інвентаризаційні процедури поступово трансформуються у систему постійного моніторингу ресурсів на основі цифрових технологій та автоматизованих облікових систем. Доведено, що використання електронних реєстрів, QR-кодування, хмарних сервісів і цифрового документообігу сприяє підвищенню достовірності облікових даних, оперативності перевірок і результативності фінансового контролю. Встановлено, що ефективність інвентаризації обмежується формальним характером окремих перевірок, недостатньою інтеграцією цифрових систем, складністю оцінювання технічного стану активів і проблемами контролю нематеріальних ресурсів. Висновки.Обґрунтовано доцільність упровадження ризик-орієнтованого підходу до організації інвентаризації, розширення використання автоматизованих систем обліку та посилення професійної підготовки працівників бухгалтерських служб. Зроблено висновок, що цифровізація інвентаризаційних процедур сприяє підвищенню ефективності управління державними ресурсами та зміцненню фінансової дисципліни. Перспективи подальших досліджень пов’язані з інтеграцією технологій штучного інтелекту у систему державного фінансового контролю та розробленням адаптивних моделей цифрового моніторингу активів і зобов’язань.