Інноваційні підходи до міжмодальних перевезень як відповідь на зміну клімату та енергетичним викликам

Автор(и)

  • Олексій Анатолійович Мірошніченко аспірант, кафедра публічного управління, менеджменту та маркетингу, факультет економіки і управління, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2018-456X
  • Іван Миколайович Ніякий аспірант, кафедра «Експлуатація портів і технологія вантажних робіт», Одеський національний морський університет, м. Одеса, Україна https://orcid.org/0009-0005-1326-9468
  • Віталій Ярославович Василишин кандидат технічних наук, доцент, кафедра технічної механіки, інженерної та компʼютерної графіки, Інститут інженерної механіки та робототехніки, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0367-1198

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.15779326

Ключові слова:

електрифікація транспорту, альтернативні види пального, цифрові логістичні платформи, оцінка життєвого циклу, сценарне моделювання, «зелені коридори»

Анотація

Дослідження має на меті обґрунтувати інноваційні підходи до міжмодальних перевезень як інструменту адаптації транспортної системи до кліматичних змін і енергетичних викликів, визначити потенціал електрифікації, альтернативних видів палива та цифрових рішень і розробити рекомендації для поетапного впровадження цих технологій у національних і регіональних коридорах. Методи. У роботі поєднано системний аналіз існуючих схем «залізниця–авто», «річка–залізниця» і високошвидкісних ліній із виявленням критичних вузлів, кількісну оцінку інновацій на прикладах реальних кейсів, із фокусом на викиди CO₂ та енерговитрати, а також SWOT-аналіз отриманих результатів для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз їхнього впровадження. Результати. За результатами аналізу кейсів доведено, що комбіновані схеми підвищують ефективність на магістралях понад 300 км, а водні та високошвидкісні коридори додають гнучкості мережі. Встановлено, що електрифікація рухомого складу значно знижує потребу в дизелі, а часткова заміна біодизелем і використання «зеленого» водню відкривають шляхи до практично безвикидного транспорту на обмежених ділянках. Показано, що цифрові платформи дозволяють синхронізувати операції в реальному часі, скорочуючи простої та втрати через розбіжності в даних. SWOT-аналіз показав, що найважливішим бар’єром є початкові інвестиції та відсутність єдиних стандартів, тоді як державні програми підтримки і міжнародні угоди створюють сприятливі умови для розвитку «зелених» ініціатив. Розроблено дорожню карту, що включає пілотні проєкти на пріоритетних коридорах, поступове розширення на регіональні мережі, з урахуванням локальних умов та запровадження постійного моніторингу ключових показників. Рекомендується унормувати технічні й інформаційні стандарти, створити координаційний центр для «зелених коридорів» та залучити державно-приватні партнерства для фінансування зарядної й водневої інфраструктури. Висновки. Таким чином, запропоновані рішення вже показали свою ефективність у пілотних проєктах і мають високий потенціал масштабування. Впровадження цих рекомендацій сприятиме значному зменшенню викидів та підвищенню енергоефективності транспортної системи. Подальші дослідження мають зосередитися на економічній оцінці стійкості інновацій в умовах волатильності цін на енергоносії та на розробці адаптивних протоколів реагування на екстремальні кліматичні явища.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Як цитувати

Мірошніченко, О. А., Ніякий, І. М., & Василишин, В. Я. (2025). Інноваційні підходи до міжмодальних перевезень як відповідь на зміну клімату та енергетичним викликам. Актуальні питання економічних наук, (12). https://doi.org/10.5281/zenodo.15779326