Взаємозв’язок «ризики зовнішньоекономічної діяльності – рахунок поточних операцій» як індикатор економічного дисбалансу в країні

Анотація

Активна зовнішньоекономічна діяльність є одним з факторів, що забезпечує стабільність економіки країни. Водночас, можливість нарощування зовнішньоекономічного потенціалу визначається як макроекономічними ризиками глобалізованої економіки, так і показниками макроекономічного дисбалансу. Метою дослідження є побудова методологічного підґрунтя для оцінки ризиків зовнішньоекономічної діяльності компаній-резидентів України з врахуванням ймовірності виникнення економічних криз у країнах функціонування компаній-партнерів.

Методологія дослідження базується на використанні методу аналізу економічних часових рядів з врахуванням показників та нормативів Процедури Макроекономічного Дисбалансу, прийнятої Єврокомісією у практику моніторингу економічних криз країн Європейського Союзу. Результати дослідження демонструють, що базовою категорією для визначення платіжного балансу в країні та показник, який демонструє наявність дисбалансів в економіці є «рахунок поточних операцій».  З метою прогнозування майбутніх економічних криз важливим є не лише розрахунок значення показника рахунку поточних операцій, а і волатильність цього показника, тобто коливання в часі впродовж певного визначеного горизонту спостереження. За результатами аналізу до країн з найкращим співвідношенням «ризики/дисбаланс» відносимо Францію, Бельгію та Австрію, які впродовж 2014-2023 рр. не мали дисбалансу по означеному показнику та волатильність «рахунку поточних операцій» зіставна зі середньоєвропейською. Висновки. Надійність компаній-контрагентів у зовнішньоекономічній діяльності, що характеризується і стабільністю економіки країни, визначається, зокрема, волатильністю показника рахунку поточних операцій. Вище значення показника в Україні, порівняно з країнами-партнерами ще не може бути підставою для відмови від співпраці, однак, є вагомим аргументом для врахування ризиків такої співпраці. Загалом, проблемою для України є волатильність показника «рахунок поточних операцій», що свідчить про непрогнозованість економічної ситуації та підвищує ризики зовнішньоекономічної діяльності.