Фінансова стратегія банківської системи України в умовах геополітичної нестабільності

Анотація

Актуальність. У дослідженні розглядаються фінансові стратегії банківської системи України в умовах геополітичної нестабільності та воєнного часу. Особлива увага приділяється інституційним передумовам, які дозволили банківському сектору зберегти стабільність під час повномасштабного вторгнення, включаючи банківські реформи, запроваджені у 2014 –2017 роках, та їх подальше продовження. Мета. Метою статті є аналіз стратегічних пріоритетів Національного банку України (НБУ) та комерційних банків в умовах воєнного часу, визначення факторів, що сприяли стійкості банківської системи, та визначення напрямків її подальшого розвитку. Методи. Дослідження базується на огляді літератури, порівняльному аналізі наукових публікацій, нормативних документів, аналітичних звітів та статистичних даних НБУ, а також інформації провідних українських банків та міжнародних фінансових установ. Результати. Отримані дані свідчать про те, що стійкість банківського сектору України під час війни була підтримана не лише заходами воєнного часу, але й реформами, запровадженими до повномасштабного вторгнення, які посилили капіталізацію, прозорість та регуляторний нагляд. Комерційні банки адаптували свої стратегії шляхом вибіркового кредитування стратегічно важливих секторів економіки, співпраці з міжнародними фінансовими установами та швидкої цифровізації фінансових послуг. Аналіз також демонструє відновлення кредитної активності, подальше зростання банківських активів та збереження довіри населення до банківської системи. Особлива увага приділяється стратегічним пріоритетам НБУ, включаючи монетарну та фінансову стабільність, підтримку економічного відновлення та європейської інтеграції, розвиток сучасних фінансових послуг та зміцнення інституційного потенціалу. Висновки. Українська банківська система продемонструвала високий рівень стійкості та адаптивності в умовах воєнного часу. Безперервність банківських реформ, ефективна співпраця між НБУ та комерційними банками, а також підтримка з боку міжнародних партнерів сприяли підтримці фінансової стабільності. Подальше зміцнення інструментів макропруденційної політики, включаючи контрциклічні буфери капіталу, стрес-тестування, пов'язане з війною, та динамічне управління ліквідністю, може підвищити довгострокову стійкість банківського сектору та сприяти післявоєнному відновленню.